Томина або Поминальна неділя: прикмети, традиції, що не можна робити, молитва за померлих
Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, радниця, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першу після Великодня неділю. А другий тиждень після Пасхи називають поминальним тижнем.
Провідна неділя в 2018 році випадає на 15 квітня – у першу неділю після Великодня 2018. Одне з цих всіх найменувань вважається церковним – йдеться про Томину або Фомину неділю. У писанні йдеться, що один із апостолів, Фома, не повірив у Воскресіння Христа, пише 24tv.uа.
Не повірю, доки не вложу моїх пальців у Його рани,
– сказав апостол.
І тільки після перевірки, він переконався, що Ісус воскрес. Тому весь наступний тиждень, як і останній сьомий день після вознесіння, вважається Фоминим.
Обряди та звичаї у поминальні дні
Традиції розказують, що на Великдень Бог відпускає душі померлих на землю. До речі, прийнято впродовж тижня після Великодня виставляти на вікно запалену свічку, щоб душі знайшли дорогу додому, а також кілька крашанок, щоб задовільнити їхній голод. А в поминальну неділю душі повертаються назад на небо. От родичі і приходять на цвинтар попрощатися. А якщо в цей день іде дощ, то якась із душ ніби-то плаче через те, що Господь її не відпустив за гріхи.
Провідна неділя: як підготуватись
Але насправді традиція проводів з’явилася раніше від християнства і має язичницькі корені. Тому певний час ревні християни активно боролися із таким обрядом. Хоча з часом все ж таки поминальна неділя органічно вписалася у релігійний цикл Великодніх свят.
Радуниця, як ще називають Томину неділю, згадується ще у давньоруських літописах:
На другой неделе во вторникь на заутріе по Радонице.
Тоді, за язичницькими традиціями, поминали родичів у період весняного відновлення природи. В ті часи це дійство символізувало колообіг “життя-смерть-життя”. Вважалося, що спільна із покійними трапеза живим додавала впевненості у сьогоденні, а мертвим допомагала заспокоїти дух.
Коли ця традиція перекочувала до християнства, її дещо змінили. Почали відспівувати молитви не тільки в церквах, але й на цвинтарі. Освячували їжу, а вже тоді, біля могил, ділилася свяченою трапезою. Серед особливих страв виокремлюють: паску (можна залишити освячену ще з Великодня), книші, коливо, пироги, фарбували нову порцію крашанок.
Що готувати на поминальну неділю
Коливо – це поминальна страва, яку готують не тільки на Провідки, але і на поминки по тільки-но померлому родичу. Зазвичай його готують як кутю. Але ще поливають ситою з меду або цукрового сиропу (мед, або цукор, розведені водою – “24”), а потім зверху з родзинок викладають хрестик. Коливо в деяких регіонах України ще називають сито, або канун. Ця страва також має язичницьке коріння, як і сам обряд Гробків, та і Пасхи загалом.
Ще за язичництва господиня, окрім колива, у ці дні готувала страви, які особливо любили померлі при житті. Усі зносили їжу на кладовище, стелили скатертини між могил і ділились між собою стравами.
Традиції провідної неділі
Що можна і не можна робити у поминальний тиждень?
Споживати принесені наїдки на кладовищах продовжують і зараз, вже і в християнстві. Тільки от церква не рекомендує цього робити.
Священики наполягають на тому, що завдання людей під час Радуниці – не наїдатися й напиватися на цвинтарі, а потім ще й залишати наїдки на могилах. Адже це все можуть розтягнути дикі звірі, пташки, безпритульні собаки. Ні, християни мають ділитися з тими, хто потребує. Тому краще віддати кілька пасочок, наприклад, у геріатричний центр, або у притулок для бездомних людей.
І, найголовніше, що церква забороняє робити на Провідну неділю та в поминальний тиждень – споживати алкогольні напої на цвинтарі, чим українці часто, навпаки, зловживають.
Традиції поминальної неділі у регіонах України
У деяких містах і селах це роблять взагалі в понеділок одразу після Великодня. Спочатку в церквах проводять спеціальні служби, а потім на цвинтарі збираються родичі. Але, як стверджують самі священнослужителі, це зумовлено скоріше зручністю. Адже на Пасху в українців є три вихідних, і вони можуть собі дозволити приїхати до рідних на кладовище без відгулів на роботі.
Окрім цього, на Галичині та Центральній Україні немає звичаю накривати стіл на цвинтарі. Зате службу часто правлять одразу на цвинтарі у місцевій капличці, після чого священик окроплює могили.
Провідна неділя на цвинтарі
А от на Півдні, Поліссі і Закарпатті прийнято встановлювати в цей день столи і лавки біля могил родичів і збиратись там за наїдками всією родиною. А напередодні обов’язково приїжджають і прикрашають могилки, наводять чистоту. Вінки на поминальні дні купують заздалегідь, але встановлюють їх на могили вже в неділю. Також на Півдні залишають скибочку хліба, яку перед тим посипають сіллю. Вважається, що так годують душі померлих.
На Покутті, Гуцульщині і Буковині прийнято давати за “поману”. “Помана” – це калач. У дарну неділю його дають разом зі свічкою якійсь людині. Важливо, щоб свічка була запалена. Якщо страву віддають родичу, то додається ще хустина. Якщо ж просто знайомому – носовичок. Разом із обрядом дарування промовляють: “Це тобі за “поману” – за Петра”. А отримувач відповідає: “Най Бог прийме”.
Що робити на провідну неділю
На Півдні, до речі, теж існує подібна традиція у поминальні дні. Тільки дають будь-що їстівне. І говорять: “Пом’яніть раба Божого, Валерія”. А відповідають тоді: “Царство небесне рабу Божому, Валерію”.
Релігієзнавці стверджують, що поминальна неділя завжди була особливою. В цей день люди можуть не тільки згадати усіх своїх родичів, але і духовно поєднатися з ними, насититись позитивною енергією і силами для подальшого життя і втілення своїх планів. Тому пропускати можливість вшанувати пам’ять близьких – не варто.
Прикмети Провідної неділі
Деякі люди, особливо старше покоління, вірять у прикмети і повір’я, з якими пов’язаний цей день.
Вважалося, що якщо незаміжня дівчина чи холостий хлопець не буде брати участь в бенкеті, доля обізлитися, а удача відвернеться. І сидіти йому/їй бурлакою/дівицею до наступного року.
Для поліпшення матеріального становища і стану здоров’я господині обмивали ікони джерельною водою, яку не виливали, а зберігали до свята. Вранці на Провідну неділю все сімейство умивалось цією водою. Причому старші завжди вмивали спочатку молодших домочадців, а потім і себе. Вважалося, що водиця з ікон здатна зміцнити здоров’я і поправити фінансове становище.
Люди вірили, що довге і щасливе життя їм могли дарувати молитви, прочитані вранці на Провідну неділю. Причому молитви повинні бути звернені не тільки до Господа, але і до своїх померлих родичів, які на тому світі попросять за своїх рідних.
- Упокой, Господи, душі рабів Твоїх (імена), прости їм усі гріхи їх, вільні і невільні, даруй їм Царство Твоє Небесне і сотвори їм вічную пам’ять. (Цю коротку молитву слід читати якомога частіше).
- Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилих рабів Твоїх (імена) і, як Благий і Чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, ослаб, відпусти і прости всі провини їх вільні й невільні, визволи їх від вічної муки і вогню геєнського і даруй їм причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе. Бо вони хоч і згрішили, але не відступили від Тебе, а несумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа вірували, у Тройці славимого Бога і Тройцю в Єдиниці православно до останнього подиху свого сповідували. Тому милостивим будь до них, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми, як Щедрий, упокой, бо немає людини, щоб жила і не згрішила. Бо Ти один без усякого гріха, і правда Твоя – правда вічна; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
З панахиди :
Глибиною мудрости чоловіколюбно Ти все будуєш
і добро всім подаєш. Єдиний Сотворителю,
упокой, Господи, душу спочилих рабів Твоїх,
бо вони надію поклали на Тебе,
Творця і Промислителя і Бога нашого.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Тебе, твердиню і пристановище
і молитвеницю угодну перед Богом ми маємо,
що Його породила єси,
Богородице Неневісна, вірних спасіння.
Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.
Всі святі знайшли джерело життя і двері до раю.
О коли б і мені знайти до нього шлях через каяття!
Я загублене ягня;
озвися до мене, Спасителю, і спаси мене.
Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.
Святії мученики!
Ви проповідували про Христа — Божого Агнця,
і, як ягнята, замучені були
і перейшли до життя, що ніколи не старіє, а вічно існує.
Щиро ж благайте Христа,
щоб і нам подав відпущення гріхів.
Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.
Всі ви, що шляхом вузьким і скорботним ходили,
хрест, як ярмо, в житті взявши,
і Мене наслідували вірою,
прийдіть і втіштеся славою
і вінцями небесними,
що Я приготував вам.
Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.
Я несказанної Твоєї слави образ,
хоч і ношу на собі рани гріховні;
зглянься на Твоє створіння, Владико,
і очисти Твоїм милосердям,
і жадану вітчизну подай мені,
в раю знову мене оселивши.
Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.
З нічого Ти мене колись сотворив
і божественним Твоїм образом підніс,
за порушення ж заповіді
знову в землю, з якої взяв мене, повернув.
Піднеси ж до первісної подоби Твоєї,
щоб давню красу мені оновити.
Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.
Упокой, Боже, рабів Твоїх
і осели їх в раю,
де всі святі, Господи,
і праведники сяють, як світила.
Упокой, Господи, рабів Твоїх,
не пам’ятаючи про всі їх гріхи.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Трисяйвість Єдиного Божества
побожно славимо співами:
Свят єси, Отче Безпочатковий,
Безпочатковий же Сину і Божественний Душе,
просвіти нас, що вірою Тобі служимо;
і з вічного вогню визволи.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Радуйся, Чистая,
що Бога тілом породила на спасіння всіх,
Через Тебе рід людський знайшов спасіння;
о коли б і ми рай знайшли за Твоєю допомогою,
Богородице Чиста і Благословенна.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).
Упокой, Спасе наш, з праведними рабів Твоїх і осели їх в оселях Своїх, як про це написано, і прости як Милосердний всі гріхи їх, вільні і невільні, і все, чим згрішили вони свідомо і несвідомо, Чоловіколюбче. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Христе Боже, що від Діви Світові засяяв і через Неї й нас синами світла показав, помилуй нас.
Зо святими упокой, Христе, душу раба Твого, де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя.
Сам Один єси Безсмертний, що створив і впорядкував людину, ми ж земні, із землі створені, і в ту ж землю повернемось. Бо так ти звелів, мій Сотворителю, і сказав мені: «Земля єси, і в землю повернешся». Туди ж і ми, всі люди, підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: «Алилуя, алилуя, алилуя».
З духами спочилих праведників душу рабів Твоїх (раба Твого), Спасе, упокой і прийми їх (його) до блаженного життя Твого, Чоловіколюбче.
В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу рабів Твоїх, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу рабів Твоїх упокой.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Єдина Чиста і Непорочная Діво, що Бога без сімені породила, молися за спасіння душі їх.
