Чому закарпатські гуцули приносили в ліс духам хліб

[Total: 0    Average: 0/5]

Про це у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» розповів етнограф, дослідник демонології  і народної магії Закарпаття Василь КОРОЛЬ.

– Чи обов’язково травникам, які лікували зіллям, було читати якісь тексти перед тим, як дати випити відвар людині? Нині фітотерапія вже є офіційним напрямком медицини, тож можна говорити про її ефективність.

– Трави були чи не єдиними доступним медичним засобом для наших предків. Ліки тоді не виготовлялися, аптек не було. Разом з тим, залежно від регіону Закарпаття (низинний район, передгір’я або високогір’я) регулювався навіть час збору лікарських рослин. Він міг бути на Трійцю, на Івана Купала, на Петра. Також варіювалося, які саме трави збирали. Звісно, тоді люди раціональні методи поєднували з ірраціональними, начиткою замовлянь. Часто певним рослинам чи їхнім духам-опікунам, які жили в тому просторі, приносили певні дари. Наприклад, гуцули вірили, що найкращий барвінок, який зривали на вінок молодій, ріс в городцях лісних (духів дівчат, жіночих демонічних персонажів). Тому їм, аби задобрити їх і взяти барвінок, приносили дари (приміром хліб), ніби в обмін за те, що люди брали трави і використовували їх. Подібне спостерігалося і при зборі цілющих рослин. При зборі трав намагалися не повністю вичищувати поляну чи ліс від певних трав, а брати по кілька штук і залишати, щоб було і на наступний рік.

Крім того, деякі трави збирали лише на світанку, а деякі взагалі – вдень позначали місце і приходили за ними вночі. Чим таємничішою була рослина, чим більше вона мала магічних властивостей, тим більше звужувався період її збору. Наприклад, папороть мала рости не в кінці городу, а десь в горах, за нею потрібно були вирушати в якусь подорож, пройти випробування і лише так сміливець міг здобути жадану рослину.

zakarpatpost.net

Прокоментуй!
(Обов’язково)
(Обов’язково, не публікується)