Ужгородська Набережна незалежності ожила. Від кого активісти рятували липову алею?
Набережна Незалежності в Ужгороді оживає. Друге дихання надав їй капітальний ремонт, який добігає кінця.
А як усе починалося?Скандали, плакати, крики, пікети під мерією, виступи проти будь-яких змін, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Активісти блокували роботу працівників організації, що починала ремонтні роботи, викликали поліцію, чергували ночами, клали на місце бруківку зі шлакоблоків, яку називали історичною, хоча то насправді була халтура від радянської влади. А справжню кам’яну історичну, яку встановлювали чехи, совєти давно демонтували і ні в кого не питали дозволу.
Усе минулось. Та виникає питання. Чому ж у нас люди так бояться змін? Чому всіма силами намагаються зупинити якісь процеси, які відрізняються від усталеного давно порядку.
Але ж відомо, що позитивних результатів, якогось прогресу можна досягти лише завдяки руху вперед, а не топтанню на місці.
Утім закарпатці так люблять традиції, чи краще сказати псевдотрадиції, що намагаються викоренити все нове ще на стадії зародження. Мало хто хоче вникати в суть питання, аналізувати, прогнозувати результат. Хоча насправді краще навіть помилитись, визнати помилку, переробити, ніж взагалі, не спробувати нічого, сидіти склавши руки.
Крім того, чомусь прихильники теорії «бо так жила моя бабуся», «бо такою набережною ходив мій дід», «бо на тих лавицях сиділа я у студентські роки» не відмовляються від мобільних телефонів, Інтернету, соціальних мереж, хоча наші предки та і ми самі ще кілька десятиліть тому такими благами цивілізації не користувалися. І де ж тоді логіка? Одних змін люди хочуть, а інші відкидають, при цьому намагаючись звинуватити всіх, хто думає інакше, у всіх смертних гріхах.
Тож сьогодні, коли роботи на завершальній стадії, бачимо, що зміни в Ужгороді були на краще, починаємо усвідомлювати, що усе ж добре, що пікети не стали на заваді реконструкції і нині ми можемо побачити затишну, але абсолютно іншу сучасну набережну.
Чи колись діти каталися старою викривленою бруківкою на роликах? Ні. Вони боялися впасти! А зараз на ній можна побачити не лише велосипедистів, але й малечу на роликах, скейтах, самокатах.
На набережній Незалежності вже вистелено асфальт, покладено бруківку на тротуарі, встановлено лавиці, світильники, виготовлені у ретро-стилі, які суттєво відрізняються від попередніх, бо освітлюють не лише тротуар (причому – з обох боків), але й проїжджу частину.
Невдовзі там буде висаджено ще й трояндову алею.
Туристи, які в цьому році приїхали помилуватись сакурами у захваті від ремонту.
Ті, хто був в Ужгороді в минулому році, кажуть, що місто не впізнати.
Як бачимо, липи живі-здорові, вкрилися зеленим листям.
Справді, набережна ожила.
І цієї весни вона навіть краща від багатьох столичних.
Іван ДУХНОВИЧ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
