АНОНС. Закарпатська грум-баба Анця: «Розум – ото єдиноє, чим мож ся хвалити»
Прийшла в неділю баба Анця з церкви. Говорить щось, розказує, а реакції на неї ніякої. Син сидить на дивані і читає газету «Неділя Закарпатські новини», невістка поруч нігті фарбує, а онучка на підлозі у вайбері з подругою спілкується.
«Зараз як перну, та всі ся на ня попозераєте!» – подумала про себе баба і голосно випустила гази.
Чи то на гучний звук, чи то на страшний запах, на неї всі справді зреагували, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
«І не видите ня і не чуєте, такісьте заняті! – сердито пробубоніла стара. – А дідо де ся дів? Усе ня чекат на порозі і їсти просит, а тепер го ниє»
«У сусіда Циля, – відповів син. – Донька му біціглі вчора купила, покликав нянька похвалитися».
«Но йсі хвальки, Бога їм милого, як ми вже надоїли, – пробубоніла баба Анця. – Потя над хижов пролетит – хваляться, косиця у керті зацвіла – хваляться, куриця яйце знесла – хваляться».
«Ото точно, мамко, – озвалася невістка. – Вот я вчора прийшла у садик за малим Митриком. А там діти такоє говорять, што вуха в ня почелленіли. Один дітвак каже: «А мене батьки в капусті найшли!» Другий му отвічат: «А мене лелека принесла!» Третій ся підключає: «А мене на ЗD-принтері напечатали!» А четвертий лем у кутку позерат на них сумно. Я го звідаю: «А ти, хлопчику, што мовчиш?» «Бо в нас дома ні потят ниє, ні капуста не росте, ні ЗD-прінтер ніко не купив. Мене нянько сам учинив», – мало не заревав дітвак. Мені дар рєчі удняло».
«Видиш, як ото нефайно ся хвалити! А в нас у селі всі ся хвалять. Ото й понятно, што діти такі ростут! – почала розмірковувати баба. – А Цильо все був хвалько. Раз го наш старий провчити рішив. Ходили они разом на рибалку. Та ун име верхоплавку, а хлопцям розказує, што вот таку рибу ймив в розводит руки широко. Но та дідо му раз руки й поязав і каже? «Типир укажи нам, яку велику рибу имивись». Айбо хитрий, як чорт, тот Цильо. Ун склав перти кругами і утвітив їм: «Вот такі великі очи в неї були!». Короче горбатого і гробова дошка не управит».
«Та було би ся там чим хвалити, – засміявся син. – Митро всю жизнь по заробітках, могли не хижу, а віллу мати, не біцігильки уд доньки, а новий «Мерседес», но ун усі гроші пропивав. Лем хвалитися й знає».
«Не ун один, синку, – почесала потилицю баба Анця. – Скромних люди в нас у селі вобще ниє. Просто деко не має чим ся хвалити…. Но айбо меже ними даже є такі, што ся хвалять тим, што нич не знают».
І тут роздався дзвінок на бабин телефон.
Що ж відбувалося далі?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 10 травня.
