Фортепіанна магія зазвучить в Ужгороді
Я не знаю, коли Ви будете це читати, тому заздрю тим, хто буде на концерті Любомира Мельника в Ужгороді й хочу поділитися своїми враженнями й, можливо, змусити когось пожалкувати, що пропустив нагоду та слідкувати за наступним шансом почути цю фортепіанну магію.
Любомир Мельник – людина світу в найпозитивнішому та найглибшому розумінні цього поняття, яка тримає дуже чутливий, енергетичним зв’язок зі своїм українським корінням. Без патріотичних лозунгів та вишиванок на виступах. Довге сиве волосся та борода, сіра сорочка не запнута на всі гудзики, браслет і перстень, який ледь зауважуєш на його швидких, але плавних у рухах, пальцях. Вони справді літають, як метелики з однойменного твору, бо що може бути сильнішим за силу волі розправити крила з кокона і злетіти і, що може бути ніжнішим за крильця метелика.
До речі, цей твір народився у Мюнхені, коли група дітей, які бігали довкола, обступила композитора, вслухаючись у звуки його музики.
Маестро каже, що не він грає на фортепіано, а воно грає ним. Ми ж відчуваємо як ця музика наче наповнює нас усіх, ми гойдаємось на її хвилях, вона підкидає і виносить нас на берег неймовірної краси, де лагідно пригріває сонечко. Любомир Мельник є автором continuous music (безперервної музики).
Каже, що любив фортепіано все своє життя і саме це є визначальним, бо не виконує твір заради твору, на відміну від більшості піаністів. Ми є свідками його взаємин з інструментом. У них особливий зв’язок, щось схоже може бути лише між матір’ю та дитиною. Композитор часто згадує свою маму, зі співом якої у його життя прийшла музика. Саме мама відчула, що, на жаль, треба покидати рідні землі й вони встигли, поки кордони ще були відкриті. Син народився в 1948 році у Мюнхені, а потім родина перебралась до Канади.
Пан Любомир розповідає, що в ньому немає нічого канадського чи американського, ні на йоту. Завжди вабила Європа. Тому 25-річним подався у Париж, де не доїдав, але каже, що інакше світ би не дізнався про його музику. Зараз проживає з родиною у Швеції, дуже багато (часом здається, що просто виснажливо) концертує, а тепло родинної домівки підтримує дружина Леся, яку колись зустрів у Львові.
Можемо собі уявити, що вистачило одного погляду, як Клайду, який побачив Бонні, про яких розповідав на концерті у Львові перед твором «The Love Song» (пісня любові), який написаний для двох фортепіано, бо, як каже автор, «одне фортепіано заслабе, аби грати любов».
В 1985 році у Швеції Любомир Мельник встановив два світові рекорди. Маестро показав себе найшвидшим піаністом у світі: зумів зіграти мелодію, граючи 19 з половиною нот щосекунди кожною рукою одночасно.
Другий ж зафіксований рекорд: виконання найбільшої кількості нот за годину гри, при швидкості 13-14 нот за секунду кожною рукою. Його музика справді дозволяє злетіти не лише йому і його інструменту, а відносить і нас у якісь чудесні світи, занурює у релаксуючий медитативний стан, який дає поштовх для думання та натхнення. В ній ви безумовно знайдете щось трансцендентальне, адже трансценденталізм є улюбленим напрямом філософії Любомира Мельника, дипломованого філософа.
І ще одна риса цього, не побоюсь цього слова, генія – вміння та бажання бачити таланти і допомагати їм. Так, завдяки йому, на ювілейному концерті наприкінці минулого року у Львові ми познайомились із талановитим бандуристом з Києва – Іваном Ткаленком.
Нещодавній концерт у Львові був «на біс» в рамках ювілейного туру, хоч сам ювіляр вважає, що поняття віку не існує, а є лише наше вдосконалення, нові знання і музика… яка існує поза простором і часом.
Концерт в Ужгороді пройде 15 травня о 19-й годині у приміщенні Закарпатської обласної філармонії.
Анастасія КАНАРСЬКА, спеціально для газети «Неділя Закарпатські новини»
світлина авторки з концерту у Львові