Чому в Хусті серед білого дня стріляли по дітях
Пригадую перші слова лікаря, коли він прибув на виклик: «Треба, щоб діти у бронежилетах гуляли»
Останнім часом у Хусті твориться щось неймовірне. То днями на Хустщині підстрелили вагітну самицю оленя і викинули біля дороги, то в самому місті хтось стріляв по дітях, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Хто ж тут ходить зі зброєю в руках і лякає всіх ? Чому жертвою нападника стала невинна дитина? Хто поцілив по хлопчикові, який вийшов на поле пограти в футбол?
Відповіді на ці питання шукала газета «Неділя Закарпатські новини».
1 травня приблизно о 18 годині 10-річний Богданчик вирішив піти з друзями на поле пограти в футбол. На нього чекали 4 хлопців. Аби дійти до обумовленого місця (район вулиць Івана Франка, Ластовча), хлопчику потрібно було перейти через залізничну колію, яка в тому місці проходить на підвищенні. Поруч є місток, але після дощів внизу все залила вода, тому іншого шляху, ніж через залізницю, у нього не було.
Коли Богданчик піднявся на узвишшя, зненацька відчув різкий біль у всьому тілі. Він почав кричати і спустився вниз до хлопців. Друзі теж нічого не розуміли і страшенно перелякалися. Діти вийшли на колію, щоб подивитись, у чому справа і хто стріляв… й побачили літнього чоловіка з великою рушницею в руках.
Він почав гатити і по них. Але цього разу не влучив ні в кого. Хлопці почали телефонувати батькам і казали, що хтось пристрелив Богдана. Зателефонували і його мамі. Перелякана жінка, не чуючи під собою ніг, помчала на місце, де все відбувалося.
Газета «Неділя Закарпатські новини» зв’язалася з Оленою Зибіною і попросила розповісти усе, що їй відомо про той трагічний випадок.
«Коли я прийшла, син сидів на траві і плакав. Уся майка була в крові. Він розповів, що коли перебігав через залізницю, у нього хтось вистрелив. Він закричав і побіг до дітей.
Хлопці підняли майку, щоб подивитись, що там… вони нічого не розуміли і підняли не з того боку, рану одразу не побачили. Спочатку думали, що хтось вистрелив із рогатки. Але Богдан казав, що бачив літнього чоловіка з великою рушницею в руках. Хлопці побігли подивитись, хто це, а він почав стріляти й по них, але ні в кого не влучив. Діти кричали і телефонували батькам. Мені подзвонили з телефону сина. Я чула його голос, як він повторював: «Мамо, у нас стріляють! Я боюся!» Може то хтось гаражі охороняв, я не знаю. Але діти там не були, тож пояснити дії того чоловіка не можу. Майка у дитини не прострелена, але у спині дірка глибиною приблизно 3 мм. На галас на полі почали збиратися й інші діти. Першим побіг туди мій чоловік. Він сів на велосипед і хотів наздогнати «стрілка». Проте не вдалося. Той зник у напрямку Малої залізничної станції. Коли я прибігла до Богданчика, він сидів на землі. Із рани текла кров. Я викликала «швидку» та поліцію. Сина боліло все тіло, він не міг підняти руку. У лікарню з ним поїхав чоловік, а я залишилась давати показання правоохоронцям», – розповіла мама хлопчика.
Найбільша проблема в цій справі в тому, що знайти предмет, яким влучили в Богданчика, не вдалося. А якби його виявили, відшукати б винуватця було набагато легше.
«У лікарні йому зробили рентген, оглянули рану, обробили, заліпили. Поставили діагноз «Глибоке садно в ділянці спини без ознак стороннього тіла». Син каже, що стріли в нього з відстані 50-60 метрів. Кулю ми не знайшли. Там зарості і велика трава… та й він не залишився на місці події, а відійшов», – запевнила жінка.
Але ж треба так влучно стріляти, аби з такої відстані так точно поцілити у дитину! Від пережитого у 10-річного Богданчика був великий шок. Він навіть боявся уночі заснути.
«Я з сином не спала до 3 годин ночі, він трусився навіть тоді, коли заснув, – запевнила мама. – Сама не зімкнула очей до ранку. Пригадую перші слова лікаря, коли він прибув на виклик. Тоді він сказав: «Треба, щоб діти у бронежилетах гуляли». Страшно… дуже страшно, що нас чекає. Адже в невинну людину можуть вистрелити просто так. Та ще й у дитину!»
Наразі речі Богдана взяли на експертизу. Заяву до поліції написала не лише Олена, але й батьки хлопчиків, які грали на полі в футбол і в яких теж намагався вистрелити той чоловік.
Аби скласти більш повну картину того, що відбувалося в той день у Хусті, ми звернулися й до правоохоронців.
«Усе відбувалося так. Три хлопці бігли з поля у напрямку вулиці Ластовчої. У цей момент потерпілий піднявся на залізничну колію. Він ішов до своїх друзів грати у футбол (наразі особи тих хлопців встановлюються). У цей момент він відчув біль у спині. Повернувся і побачив чоловіка років 40-50 у чорній вушанці, коричневій куртці та штанах. Трохи наблизився до нього, а далі побіг до друзів. Діти подзвонили батькам, після чого викликали поліцію. Із чого стріляли – зараз встановлюємо, але це не могла бути ні вогнепальна, ні пневматична зброя. Інакше б наслідки були страшнішими. Якби куля була гумовою, був би перелом, а в потерпілого переломів немає, навіть майка не розірвалася. Його оглянули лікарі, рану не зашивали. Хлопчика одразу ж відпустили додому. Удар був тупим предметом. Людину, яка завдала поранення дитині, шукаємо», – розповів заступник начальника слідчого відділу Хустської поліції Василь Деяк.
За фактом відкрито кримінальну справу за ст. 125 КК України «Нанесення легких тілесних ушкоджень».
Серед ймовірних версій, чим завдана рана, лікарі розглядають і удар каменем, і постріл з рогатки.
А поліція припускає, що, ймовірно, чоловік здоганяв тих трьох хлопців, які втікали, а Богдан просто опинився не в той час не в тому місці. Можливо, між ними та «стрілком» і виник конфлікт, але це в жодному разі не означає, що він мав право стріляти в когось із дітей.
Можливо також, що стріляв чоловік, який охороняв гаражі, адже неподалік гаражі є дійсно. Однак чому майже влітку він був у вушанці та теплій куртці і так дивно поводився? Поліція перевіряє і цей варіант. Також не виключено, що людина душевнохвора. У такому разі «стрілка» потрібно ізолювати від суспільства, бо він є небезпечним.
Наразі поліція працює, винуватця шукають. Про перебіг справи інформуватимемо вас згодом.
Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
