Лем вам сміх у голові. Найсмішніші анекдоти тижня
Звідат учителька малого Митрика:
«Ти вчора зашто у школі не був?»
Хлопчик пояснює:
«Розумієте, проблема в мене є… дуже делікатна. Мама мені вчора труси порайбала. А в мене лем одні. Вот я й не прийшов».
Пошкодовала вчителька дітвака, погладила по голові і забула.
На другий динь ун опят не прийшов у школу.
Іде она думу, страчіат го і видит як бігат вулицьов. Пудойшла до нього і звідат:
«Што, Митрику, тріпало би тобов… і нині ти мамка труси порайбала?»
Малий ся попозерав на ню і отвічає:
«Та де! Нашто труси так часто мити! Рано я йшов у школу попри вашого дома, пуднявим голову, а у вас на балконі труси висят. Я си подумав, што аж порайбалисьте їх, та точно у школу не прийдете і рішивим тоже не йти!»
***
Прийшов Мигаль до психіатра і каже му:
«Я не із-за себе, вобще-то. Я із-а свойої жони прийшов. Розумієте, она хвора. У ниї нав’язлива манія того, што кось уд ниї платя постоянно краде».
«Ви уверені в сьому?»
«Ще й як уверєний! Представляєте, она си даже охранніка найняла. Прихожу я вчора з роботи, удкриваю шкаф, а ун там сидит».
Заходит закарпатка у приміщення і каже.
«Пане дохтор, мені ся каже, што я мало недовижаю і мені треба очки»
«І мені ся каже», – звучит у відповідь.
«Так упишіть ми, будьте добре!»
«Не можу, бо я не дохтор. Ви, бабко, у банк прийшли!».
***
До батьку Дюріка прийшли гості, і коли ся начала гостина, малого у бударь потягло. Каже голосно: – Мам… я хочу удлити !!!
– Но, Дюріку! Як тобі не ганьба, як мужлан говориш. Упувіш май файно, якось по-другому, – каже му мати.
– Як? – не може поняти дітвак
– Но придумай штось. Наприклад, кажи, што фітькати хочеш.
Компанія ся ще довго гостила, а дале батьки пушли проводжати гостю, а Дюріко ся лишив сам із бабов. Раз лем малий закричав.
– Бабко, я хочу фітькати.
– Не мож, дитинко. Пузно вже, спати треба.
– Нооо!!! Я сильно хочу.
– І так не мож. Сусіду розбудиш!
– А-А-А !!! – начав ревати Дюріко.
– Но ладно, – пошкодовала го стара. – Фітькай! Лем тихо… Прямо мені у вухо!