Закарпатець повалив гостя на підлогу, зв’язав мотузкою і бив до смерті
Далі два дні тримав у хаті труп, після чого сам здався поліції
Вбивство сталося ще у 2013 році. Із того часу вбивці три рази виносили вирок і тричі переглядали справу. Спочатку його засудили до 9 років позбавлення волі, відтак після апеляції – до 11 і зараз, нещодавно, до 10. Можливо, навіть цей вирок не є кінцевим і, враховуючи, що трагедія трапилася 7 років тому, може статися й таке, що невдовзі чоловік, якого називали закарпатським рецидивістом, опиниться на волі, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Справа в тому, що на момент вбивства Віталій мав за плечима аж 6 судимостей, а загалом провів у тюрмі більше 20 років. Найдовше «сидів» за вбивство жінки з особливою жорстокістю, труп якої розчленував і сховав у бочці. Останню судимість чоловік отримав за погрозу фізичною розправою своїй дружині, яка після цього з ним розлучилась.
На зоні чоловік вважався кримінальним авторитетом, як-не-як стільки років, проведених за ґратами, зробили його досвідченим зеком. Тож коли його випустили, мешканці Іршавщини тремтіли від переляку. Коли він випивав, ставав агресивним і міг наробити будь-що, а хильнути зайвого чоловік любив.
На момент вбивства Віталію було 52 роки. Якось до нього у гості завітав 42-річний односелець Іван (імена з етичних міркувань замінено). Чоловіки спочатку пиячили, а потім посварилися, тож Віталій вдарив гостя рукою по шиї. Від цього Іван упав на підлогу. Але на цьому ґазда не зупинився. Він взяв мотузку і зв’язав йому руки позаду тулуба та почав гамселити. Наніс приблизно 20 ударів ногами по життєво важливим органам в ділянку спини, грудної клітки та живота. Відтак він залишив жертву на підлозі, а сам пішов поратись по господарству… Тим часом від травм Іван помер. Коли чоловік повернувся і розв’язав гостеві руки, той уже не дихав.
Віталій зрозумів, що накоїв, але до в’язниці йому більше не хотілося. Тож дві доби він приховував злочин і поводився так, ніби нічого не трапилось. А далі зрозумів, що вічність так тривати не може.
Пішов до доньки, з якою напередодні посварився, попрощався та зателефонував до поліції, аби про все розповісти. Коли правоохоронці приїхали, закарпатець вже чекав на них, зібравши валізи…
А після цього почалося найцікавіше. Іршавський суд мав визначити запобіжний захід на час проведення слідства. Але на подив для всіх суддя призначила йому домашній арешт. Звістка про це сколихнула громадськість. Жителі села Мідяниця вийшли пікетувати суд. Про подію тоді говорила вся Україна, і згодом чоловіка таки взяли під варту.
Тож що сказав на свій захист Віталій на суді? Він наголошував, що орган досудового розслідування неправильно кваліфікував його дії і наполягав на тому, що наніс Івану менше ударів, ніж було вказано в обвинувальному акті. Також він запевняв, що не хотів убивати односельця, у всьому каявся і просив суворо його не карати.
«Приблизно о 13 годині до мене прийшов Іван з велосипедом, – розповів він про ті трагічні події. – Ми зайшли до хати, щоб випити. Під час спілкування та вживання алкоголю Іван повідомив, що напередодні, обрізаючи сливу, впав та отримав забій в ділянці грудної клітки, через що його мучить сильний біль. Потім він приліг на диван, а я вийшов на подвір’я, де займався господарськими справами близько 30-40 хв. Повернувшись до хати, побачив мокру пляму на дивані, де спав гість. Зробив йому зауваження. Він вибачився, тож я запропонував випити. Відтак він взяв у руку стакан з горілкою, а в іншу – ніж. Я знав про його запальний характер, тому вдарив його по шиї. Іван упав на підлогу. Після цього він почав на мою адресу нецензурно висловлюватися і вдарив мене по нозі плоскогубцями, які лежали на підлозі. Аби він заспокоївся, я зв’язав йому мотузкою руки, однак це не допомогло, він лаявся матом ще більше, що мене дуже ображало. Тоді я 3 або 4 рази вдарив гостя ногою, взутою в тапок, у лівий бік. Після чого, переступивши через нього, хотів вийти з будинку. Услід за собою почув погрози про фізичну розправу, на що обернувся і вдарив його ногою в інший бік ще декілька разів. Але Іван і на цьому не заспокоївся і продовжував мене ображати. Я увімкнув телевізор і вирушив на ставок. Повернувшись близько 19 годині додому, виявив, що він мертвий. Зрозумівши, що за вчинене доведеться відповідати, вирішив попрощатися з донькою, яка живе неподалік та з якою напередодні посварився.
Наступного дня, склавши речі та провідавши доньку з онукою, близько 22 год 30 хв зателефонував до поліції та повідомив про вбивство».
Іванова сестра розповіла, що про смерть брата довідалася близько опівночі. Наголосила, що чоловіки дружили між собою і разом ходили на підробітки в Заріччя. У той же час заявила, що слова Віталія про те, що в Івана була хвора грудна клітка – не правда, бо вона в телефонному режимі з ним спілкувалася щодня і він ніколи не скаржився на здоров’я.
Як з’ясувалося, була у Віталія і співмешканка, навіть спільна дитина. Утім на момент вбивства вони не жили разом, тож деталей жінка не знала, однак підтвердила, що чоловік спілкувався з односельцем і вони ходили один до одного в гості. Також, за її словами, коли Віталій пиячив, був агресивним, застосовував насильство і до неї.
Старша донька співмешканки запевнила, що мати з Віталієм проживала разом років 7.
«Того вечора я була в куми в компанії знайомих. До нас прийшов Віталій. Певний час він спілкувався з нами. А потім зателефонував до поліції. Він сказав у слухавку, що в нього в будинку знаходиться «жмурик», після чого попрямував додому. Що це таке – я не знала. Потім зрозуміла, що це труп. Хвилин через 20 приїхав наряд, мене запросили для впізнання, і я побачила тіло Івана», – розповіла вона.
Суд вкотре визнав Віталія винним у вбивстві. Чи оскаржуватиме він вирок знову – покаже час. У всякому разі, сидіти йому залишилось не так уже й довго. А що буде далі – його односельці навіть бояться думати…
Марія УЖАНСЬКА, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
