Іштван Цап про підпал автомобіля, боржавський конфлікт та політичні перипетії в міськраді Ужгорода

За словами заступника міського голови Ужгорода, коли починаєш іти проти системи, треба бути готовим до жорсткої відповіді від неї…

Не вщухають дискусії щодо встановлення на Боржавській полонині вітрової електростанції. Лобістам інвестиційного проекту, який обіцяє економічну вигоду для розвитку регіону, опонує група активістів, до яких входять науковці, екологи, чиновники, члени природозахисних організацій та жителі навколишніх сіл. Вони наголошують, що забудова може завдатинепоправної шкоди навколишній екосистемі та розвитку туристичної сфери. Одним із активних противників запуску ВЕС є Іштван Цап, перший заступник міського голови Ужгорода. На своїй сторінці у фейсбук він регулярно звітує про те, як просувається процес боротьби за одну з найгарніших полонин Карпат.Схоже, наразі конфлікт набув особливого загострення. Цього тижня Іштван Цап повідомив, що невідомі підпалили його автівку. Заступник міського голови чітко пов’язує це зі своєю активною громадською діяльністю.

Найгарячіша новина на сьогодні – підпал вашого автомобіля. Чи пов’язуєте ви цей злочин зі своєюгромадсько-політичною діяльністю і чи підозрюєте якусь конкретну особу у його скоєнні чи замовленні? Звісна річ, такі речі не трапляються просто так. Для бандитів підпал автомобіля – звичний інструмент залякування і погроз. І до таких методів вдаються, коли ти заважаєш. Коли починаєш іти проти системи і тебе не можуть купити, будь готовим до жорсткої відповіді від неї, до погроз і залякувань. А паралельно з цим починаються переслідування, дискредитація, цькування, надумані кримінальні справи, кількаразові відсторонення від посади, незаконні звільнення . І якщо ти продовжуєш твердо стояти на своїй позиції, в хід іде кримінал. Підозри, звісно, є, про все я вже повідомив правоохоронним органам. Хоча сподівань на безпристрасне розслідування за нашої корумпованої правозахисної системи залишається все менше.

Конфлікт на Боржавській полонині чимдалі набуває нових обертів. Бізнесмени та інвестори доводять свою правоту, громадські активісти роблять все можливе, щоб не допустити будівництва вітрової електростанції. Яким чином і чому ви долучилися до противників встановлення вітряків на Боржаві?

Це моя особиста власна ініціатива. Я фанат гір, люблю вершини, обожнюю Боржаву. Тільки за цей рік разів 7 піднімався. Надзвичайно мальовниче місце, яке хочеться зберегти нащадкам упервісній красі. І це мій єдиний інтерес у цьому питанні. Коли постає загроза, що полонину можуть спотворити і знищити, однозначно, це вимагає якихось активних дій.

Наскільки ви вивчили це питання? Чи дійсно є небезпека завдати шкоди навколишній екосистемі через будівництво ВЕС? Адже всі ми подорожуємо Європою, бачимо вітряки в Австрії, Угорщині, однак тамтешні природозахисні організації не мають претензій до їх встановлення.

Для того, щоб зрозуміти, що на полонині Боржава неможливі такого масштабу будівельні роботи, непотрібно бути екологом чи будівельником. Достатньо піднятися на полонину на відрізок хребта від Великого Верху до Стою. Він дуже гострий, стрімкий і щоб там встановити вітряк, треба:вирівняти майданчик розміром 100 х100 м. для маневрування важкої техніки при монтажі секцій вітряків, збудувати фундамент глибиною 20 м., забити палі на глибину 9-ти поверхової будівлі. Вага одного фундаменту – 2000 т. Для реалізації перерахованогопрактично треба зрізати хребет. Якщо б мова йшла, скажімо, про Полонину Руну, то це питання чисто з інженерно-будівельної точки зору, так гостроби не стояло. А на Боржаві це неможливо. Навіть елементарно підняти лопаті вітряків розміром 69,3 м. з Воловця (474 м.н.р.м.) на полонину (1500 м.н.р.м.) спеціальною важкою технікою за існуючих умов неможливо. Уявіть, що зроблять з хребтом сотні одиниць важкої техніки, на якому сьогодні можна проїхатися хіба що на велосипеді.Щоб зрозуміти можливі наслідки будівництва,я не полінувався і поїхав подивитися на найближчу ВЕС у Старому Самборі. Там немає гір, лише невелика височина. Але навіть там, встановлюючи вітряки, техніка вгризалася в землю, пошматувала пагорб, зариваючись вглиб на 5-7 м. І навіть через 5 років після тих робіт там досі навіть трава не росте.

Інвестори обіцяють Україні багато електроенергії. Наскільки привабливою є ця економічна вигода?

Україна не страждає від нестачі електроенергії. Вона є потужним експортером електроенергії в Європу. А для того, щоб отриматинадлишкову енергію, яку називають екологічно чистою, зеленою, ми готові зруйнувати унікальну перлину Карпат. Якийсь парадокс! В Україні багато місць, де це можна зробити без шкоди навколишньому середовищу. Важлива деталь: люди, які активно виступають проти будівництва ВЕС на Боржаві, не проти вітряків – вони за недоторканість перлини Карпат! Щодо економічного ефекту, то він також під сумнівом. Існуюча система зеленого тарифу в Україні така, що для державного бюджету вона збиткова. Є багато нюансів. Зелена енергетика дешевше генерує, ніж традиційні джерела, але держава зобов’язана викупити весь обсяг електроенергії, а різницю заплатити з державного бюджету. Тобто для держбюджету це збиток. Дохід і прибуток тільки у інвестора. А тепер згадайте, яких збитків області наніс хоча б останній травневий паводок. Через вирубку лісів і порушення екосистеми, вода не затримується в землі, а стрімко стікає і переповнює річки. Тільки руйнація інженерних споруд, дамб призвела до збитків у 100 млн. грн. Райадміністрації підраховують збитки в приватному секторі – це ще десь 500 млн. Якщо ми знищимо полонину Боржаву, таких повеней будемо мати 2-3 рази на рік. Про який економічний ефект від електроенергії можна говорити?

Згідно з вашою інформацією, Державна архітектурна будівельна інспекція в Закарпатській області вдруге відмовила у наданні дозволу на будівництво вітряків. Хоча перед цим департамент екології Закарпатської ОДА підписав Оцінку впливу на довкілля (ОВД) проекту ВЕС, чим фактично підтверджує, що заперечень щодо встановлення вітряків немає. Наскільки дієвими є кроки активістів, адже інвестори постійно оскаржують їхні рішення?

У цій справі важливими є будь-які законні інструменти, аби не дати будівництву розгорнутися. Ми ініціюємо судові засідання, надаємо фахові коментарі і вказуємо на порушення у звітах, висновкахта експертизах, які дають зелене світло знищенню Боржави. Без перебільшення, опрацьовано тисячі сторінок цілого комплексу документів.

У ЗМІ повідомляється, що реалізовувати на Закарпатті інвестиційне будівництво ВЕС мають турецькі інвестори через компанію ТОВ «Атлас ВоловецьЕнерджі». Але ж усі здогадуються, що тут не обійшлося і без зацікавлених осіб з нашого боку. Хто лобіює втілення цього проекту серед заможних українців?

  Є певна група українських громадян, які беруть на себе зобов’язання щодо просування проекту, отримання погоджень, затверджень і переліку дозвільних документів. Але ці люди не є офіційними фігурантами, тому зараз щось казати про це і вказувати на них немає сенсу.

Події зараз відбуваються напередодні парламентських виборів. І усі гучні конфлікти політики намагаються використати на свою користь. Чи були вже намагання якихось політичних сил примкнути до руху за збереження Боржави і приписати собі перемоги активістів? А, можливо, ви і відкриті до співпраці з політиками?

Відразу поясню, що з того часу, як поїхав у Будапешт працювати керівником Торговельно-економічної місії України в Угорщині, я по сьогодні безпартійний, і, навіть працюючи в міськраді, не брав на себе жодних політичних зобов’язань. Серед всіх людей, які опікуються збереженням Боржави, цей процес такожніхто не політизує. Але дійсно багато хто зараз на низькому старті перед виборами. Процес пішов і дехто намагається собі медальки вішати, записувати до власного активу те, чого безкорисливо домагаються активісти.

А якби якась політична сила все ж таки допомогла вашому руху? Ви відкриті до такої співпраці?

Це не мені вирішувати. Але я думаю, важливі не обличчя, а результат.

Тобто ви не виключаєте можливості, що проект може стати політичним?

Наше товариство відкрите, ніхто не каже, що не підходьте, бо це наша тема.

Ідеологічно яка політична сила може бути вам близька?

Патріотично налаштована.

Як у вас зараз справи? Після гучного корупційного скандалу в Ужгородській міській раді, ви відсторонені від виконання обов’язків першого заступника міського голови і, здається, вашу посаду взагалі скасували. Чи плануєте ви повернутися на попереднє місце роботи?

Суди тривають і все затягнулося, оскільки слідство на спромоглося представити законні докази порушення закону. Наразі єдиний результатгучно розпіареної генеральним прокурором справи – десятки відсторонень від посади. Такого Закрпаття ще не знало. Чиновника за простою логікою доцільно відсторонити на два місяці на час проведення слідчих дій – щоб підозрюваний не мав доступу до документів і не міг тиснути на потенційних свідків-держслужбовців. Мене відсторонювали десятки разів впродовж 2,5 років. З точки зору права – повний абсурд!

Але ж усі пам’ятають відео, поширене прокуратурою, сам генпрокурор коментував випадок про причетність вас до корупційної схеми з лобіювання земельних питань.

Ну, генпрокурор активно коментував і справу про Савченко чи Саакашвілі. І що? Зазначені люди сьогодні активно беруть участь у виборах, у правоохоронців до них вже жодних питань, попри гучні звинувачення ще кілька місяців тому. У моєму випадку ситуація явно і недолугозрежисована. Я заявляв і наполягаю на тому, що підозри безпідставні. Я не переховувався і відразу з’явився в прокуратуру, щойно повернувся з відрядження. До речі, оригіналів тих відео ніхто не бачив. Якщо дуже коротко, все те, що поширювала прокуратура, як би так м’якшевисловитися, є «очевидно недопустимим доказом». І це не моя точка зору або наших адвокатів як зацікавлених осіб – щоб навіть натяку не виникало з цього приводу, ми «озброїлися» експеризою спеціалізованої наукової лабораторії Академії правових наук, складеною академіком Павлом Фрісом, експертним висновком відомого правника професора Михайла Савчина. Зараз ми з адвокатами думаємо, чи ставити питання про притягнення до кримінальної відповідальності людей, які причетні до виготовлення тих чи інших «доказів». Але ж це просто ще півжиття піде на цю війну. Вже зараз цілком очевидно, що жодне твердження або доказ прокуратури, починаючи з самого формулювання звинувачення (студент-першокурсник знає, що неможливо «вимагати» щось за вирішення питання, яке знаходиться поза межами твоїх повноважень), не витримує жодної критики.

Тобто ви заявляєте, що ні у кого хабаря не вимагали?

Час усе розставляє на свої місця. Уже тепер відомо, які адміністративні і фінансові ресурси були кинуті на цю замовну справу. Всі пам’ятають, наприклад, цілі шоу, які влаштовували на сесіях так звані «активісти». Днями один із введених в оману активних учасників тих подійАндрій Мазур відкритота чітко заявив, що тільки на ту клоунаду було витрачено деякими особами 10 тисяч доларів! До речі, ми з Андрієм зустрілися – перегорнули цю сторінку, але розповів він багато цікавого з того, хто і чому замовив ті акції.

Хто ж, по-вашому, вас замовив і влаштував гучний скандал, який прогримів на всю Україну?

За своїми, самостійно обраними, функціональними обов’язкамия опікувався, зокрема, архітектурою, транспортом, ЦНАП-ом, юридичним управлінням. Принципово не хотів мати відношення до майна, землі, бюджету. Так от, наприклад, чи пам’ятаєте ви, наприклад, за той період хоч один гучний скандал про «реконструкцію» пам’ятки архітектури? Жодного! А забудову зеленої зони? Це не означає, що таких спроб не було – кожній такій ініціативі було відмовлено в категоричній формі. Але ж за кожним таким проектом стоять потужні сили з не менш потужним фінансовим ресурсом. І якщо ви їм заважаєте в реалізації їх бізнес-проектів – слідує кооперація бізнесменів-чиновників-правоохоронців з метою усунення. Згадайте про десятки відсторонень і 10 тис. дол. на шоу. І це тільки маленький фрагмент айсбергу питань, на яких багато хто банально хоче заробити на шкоду інтересам громади.

Що можете зарахувати до свого активу у період роботи в міськраді? Здається, вам тоді навіть вдалося вибороти право на проведення Всеукраїнської академії інтегрованого розвитку міст?

Так, щодо академії, то ми обійшли тоді, між іншим, Івано-Франківськ, Харків та Одесу. До нас приїхало в рамках академії понад 100 архітекторів з усієї України і вони напрацювали нам чіткі рекомендації щодо захисту історичної спадщини. Логічно, що наступним кроком була постановка на порядок денний міської влади питання номінації кварталу «Галагов» до ЮНЕСКО. Зроблено було чимало. До речі, для багатьох стало несподіванкою, що за результатами 2016 року на всеукраїнському конкурсі Богдан Андріїв увійшов у ТОП-10 мерів-інноваторів. І це був також результат системної і послідовної роботи, яку оцінили експерти, але яка була непомітною для широкого загалу.

Одне захищаємо, інше втрачаємо… Історичну набережну, будинок Фунданича, ще кілька старовинних об’єктів…

Я можу говорити виключно про ті речі, якими я безпосередньо як куратор опікувався в архітектурі. Те, що сталося потім – не хочу коментувати. Я гордий, що багато чого нам вдалося врятувати. Коли немає поганих речей, немає гучних конфліктів, то ніби нічого не відбувається. Але насправді тоді за кожний об’єкт велась жорстка боротьба, про яку не знає громадськість.

Ви маєте намір повернути у владу? Чи плануєте брати участь у місцевих виборах?

Чому повернутися? Попри всі спроби і незаконні намагання я – перший заступник міського голови, подобається це комусь чи ні. Це питання принципу. Але при цьому посада для мене не самоціль, а тільки потужний інструмент для можливості зміни міста на краще. Я двадцять років тому майже рік був в.о. міського голови – такі речі не є для мене якось звабливою незвіданою ціллю.

Чим ви займалися ці 2,5 роки, відколи вимушено пішли з міськради? Як змінилися, що переосмислили?

Такі речі, які відбулися і продовжують відбуватися зі мною, змушують інакше дивитися на світ. Цінувати справжніх друзів, родину, бо вони завжди залишаються з тобою. Більше почав думати, бувати наодинці з собою, став регулярно ходити в гори. Береш рюкзак, чимчикуєш 20 км.,дивишся на красу, і це дуже очищає фізично і емоційно. А потім ти розумієш, що колись тебе не буде, а весь цей простір треба залишити нащадкам. Так з’явилася Боржава і відчуття, що,незважаючи ні на що, роботи непочатий край. Що є над чим працювати і на що витрачати енергію.