АНОНС. Один крутелик убив іншого і закопав у лісі. Коли напідпитку почав цим вихвалятися, трапилось дещо неймовірне
Було це 20 років тому – ще у суворі дев’яності. Прибрати когось тоді вважалося іграшкою. І було не важливо – заможна це людина, статки якої можна було прибрати до рук, чи простий смертний, який просто став на дорозі, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
У нашому селі двоє таких захотіли помірятися силами. Дійшло до того, що вони почали одне одному погрожувати. Всі звикли вже до таких сутичок. Але ніхто й не хотів між ними встрявати. Знали, що обоє роблять свої чорні справи і набивають кишені неправедними грішми.
Якось дійшло до серйозних розбірок. І от одного разу один крутелик убив іншого і закопав у лісі. Так говорили всі в селі. Це було дуже схоже на правду, адже того – іншого – і справді люди вже давно не бачили. А чоловік, який у той час якраз ішов у ліс по гриби, обмовився – начебто бачив цих братків лісі. І той, який загинув,погрожував іншому помститися – навіть із могили.
Спочатку всі були дуже вражені тим, що сталося. Але оскільки напевно нічого ніхто сказати не зміг, то з часом про цей випадок всі і забули. Крутелик, який нібито пристрілив свого суперника, мав безліч фірм, їздив по закордонахі утримував коханок. Ще за життя був у раю.
А якось напився і всім став нахвалятися, що це він прибрав Івана. Мовляв, дуже вже знахабнів його суперник. От і отримав по заслузі. Знав, що й так довести у суді цього ніхто не може. Та й не боявся нікого, бо вважав, що може всіх купити. А говорив тільки для того, щоб тримати у страху своїх конкурентів. Най знають, що йому переходити дорогу не можна. Ніхто не посміє завадити йому насолоджуватися життям.
А ще він обріс своїми слугами, які ладні були виконати будь-яку його забаганку. Одного разу він запросив усіх на пікнік. А коли добряче напився, то став хвалитися, що в цьому лісі він і порішив Івана. Навіть указав на дерево, під яким його закопав. Слуги лиш поблажливо посміхалися Михайлові. Вдавали, що вірять кожному його слову. Насправді ж сумнівалися, що все це – правда.
Наїлися і напилися вони уже добряче – тож не мали охоти вставати і йти за покликом хазяїна на те місце події, яка відбулася вже так давно. Та вже за мить усі вони здригнулися від жаху. Дерево рознесло на тріски. На шматки розірвало і Михайла. Саме тоді, коли він зверхньо копнув ногою те місце, де нібито закопали Івана.
Що ж відбувалося далі?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «ПОРАДИ».
Купуйте свіжий номер газети «ПОРАДИ» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 12 липня.
