Як допитували закарпатців за допомогою австрійської драбини
У кімнаті катувань у напівтемряві атмосфера дуже таємнича. Стає трохи моторошно. За столом сидить кат-манекен, який над чимсь розмірковує. Біля нього на столі тригранний підсвічник. Утім найбільше кидається в очі драбина з підв’язаним до неї манекеном людини. Силует у білій сорочці прикріплено до дерев’яного інструменту для тортур. А що ж це означає. Австрійська драбина була в ті часи розповсюдженою не лише в Австро-Угорщині, але і в Чехії. Тож і не дивно, що в Ужгороді вона використовувалася, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
- Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!
Для допиту в’язня роздягали до нижньої білизни, руки сковували кайданами за спиною, а ноги зв’язували. Потім до кайданів кріпилася міцна мотузка або ланцюг. Інший кінець пропускали через прикріплений до стелі шків. Коли все було готове, нещасного піднімали вгору, поки він не зависав над підлогою. Під впливом ваги тіла руки в’язня вивертало. Однак катування тільки починалася. Після цього кат і його підручні починали підвішувати вантажі до ніг. Страждання жертви ставали нестерпними. Тоді людину могли ще й катувати розпеченими до червоного щипцями або різали гострим як бритва ножем шкіру або, якщо не вистачало уяви, просто били.
Утім це ще не все. Найгірше було попереду. Після цього кат підтягував жертву під саму стелю, потім відпускав мотузку – і нещасний летів донизу з великої висоти, однак політ обривали перед тим, як в’язень міг рухнути на підлогу. Під час такого падіння у людини ламалися кістки, виверталися суглоби. І такі знущання повторювали кілька разів, поки жертва не помирала.
Повний матеріал читайте тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини».
У продажу від 9 серпня.
