Чому баба Анця в останній раз мила голову, коли в мамки води відійшли
Готує баба Анця вечерю, а син читає газету «Закарпатські оголошення» і голосно декламує їй все, що продається. Раз лише його увагу привернуло одне з оголошень: «Куплю волосся. Дорого!»
- Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!
«Ха! – почав сміятись він. – Може й мені своє продати!»
Зняла баба платок і почала крутитися перед дзеркалом.
«А може си го зачесати назад?» – почала питати від сина поради.
«Мамко! Як на зад? Оно ти до зада аж ніяк не достане! У тебе што, гузиця на плечах? Хотя з твойими габаритами… може і там!»
«Ти олуху! Назад – ото взад! Но добре. Майже би го помити треба!»
На це до кухні увійшов дід і, почувши розмову, почав кепкувати:
«Треба, Анцьо, треба! Бо у послідньий раз милась голову товди, коли у ти мамки води удойшли! А она тя увиділа і припудилася. Каже: «І ісю фігню я дев’ять місяцю чекала? Писок у тя такий поморщений був, як міщук целофановий!»
«А фрас би тя взяв із старим пердуном! У тебе тепер не май файний! А ти вспомни, кой я послала тя в бовт шампунь куповоти. Дале усьо село ся сміяло! Ану як ото було? Продавщиця тя зазвідала, для якого типа волося. Она думала, што ти уповіш, што для сухого чи жирного, а ти ляпнув: «Для грязного!»
«Но та тото нормально. Я што… мужик! А ти вспомни, кой ти онучка із ванни кричала, обись юй шампунь принесла, бо там на каждому пише, што для сухого волося, а она вже своє намочила. І она дівочка, юй ганьба!»
«Она товди мала сім году. Ти ще в такому возрасті даже читати не знав, лем дівкам гузиці щипати та коровам хвости крутити. А може ще й материну цьицьку сосавись! Бувись такий беззубий, як типир. Лем товди ти молочні зуби повпадовали, а тепер постоянні!»
Повний текст читайте лише в газеті «Неділя Закарпатські новини».
