Чому Закарпаття має спотворену історію і герої не є героями
Про минуле Закарпаття зараз точиться багато суперечок. Одні історичні дані спростовуються, інші підтверджуються, а пошуки істини часом взагалі заводять у який глухий кут. Розставити крапки над «і» може лише археологія. Її факти незаперечні і лише за їхньою допомогою можна у прямому сенсі слова докопатися до історичної правди. Тому вже кілька років поспіль археологи УжНу разом зі студентами ведуть археологічні розкопки замків області і в цьому році їм вдалося зробити ряд справжніх відкриттів.
- Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653
Тож що накопали наші науковці? Що вдалося дізнатися про минуле Ужгорода? Що знайшли під час розкопок на території Хустського замку? Що виявили у місці, де було знайдено найдавніші сліди людини в Україні – у Королеві? Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» розповів голова спілки археологів Закарпаття, кандидат історичних наук Ігор Прохненко.
Чому Закарпаття має спотворену історію і герої не є героями
Із якими труднощами ви зіштовхнулися під час проведення розкопок на Закарпатті?
На Закарпатті ми почали роботу з розкопок Хустського замку. Результати з одного боку – сенсаційні, з іншого – ми дізналися те, що й очікували дізнатися. Сенсаційні чому? Тому, що історія Закарпаття трошки перевернута. Кожен, хто вважає себе краєзнавцем чи знавцем давньої історії, намагається придумати якість сторінки в минулому рідного краю, яких не те що не було, їх і не могло бути. Це – міфодизайн у найбільш брутальному своєму прояві. І це призвело до того, що ми маємо спотворену історію… і археологам щастить у цьому плані. Вони беруться за дослідження конкретних пам’яток і кажуть, як писалося до того і пишуть, як воно є і як було насправді. Для цього просто треба читати землю, як роблять це студенти-археологи та викладачі. Ми показуємо, як все дійсно відбувалося.
Проблема в тому, що всі, хто пишуть давню історію вони трішки відірвані від тієї давньої історії. Вони сидять в теплих кабінетах, за зручними столами і намагаються за комп’ютером відтворити те, що колись було. Зрозуміло, що їхнє відтворення буде диванним відтворенням. Вони не розуміють тих проблем, які відчували ті люди, які жили в той період, які були труднощі з кліматичними умовами, що в нас завжди край був заболочений, лісистий, як могли люди пересуватися фактично за відсутності доріг, наприклад, 500 тисяч років тому. А вони рухалися за їжею, завжди були вороги, як тваринного, так і людського походження. І в цих умовах люди мали розвиватися. Як же вивчати цю історію? Або сидячи на дивані брехати людям, нав’язуючи свої певні стереотипи, або вивчити реально, як усе відбувалося. Тоді історія буде зовсім іншою. Але звучання її буде набагато кращим. У нас з’являться інші герої, а певні підуть просто в нікуди.
Які сенсаційні знахідки вдалося знайти у Хусті? А які у Королеві? Скільки років Закарпатю?
Повний текст читай тільки у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуй свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуй на своїй пошті!
У продажу – із 11 жовтня.
