Від чого у закарпатської баби кишки до цьицьок підтягаються
Зібралася баба Анця на концерт в Ужгород. Дід проситься з нею. Пошкодувала його стара і вирішила взяти.
- Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!
Сидять баба з дідом на концерті. Дід роздивляється зал у філармонії… його не дуже цікавить, що відбувається на сцені, бо й так нічого не розуміє.
«А в нас у церкви в селі май низький потолок, як туй, – почав він бубоніти собі під ніс. – А пуп кой затягне, та всі ся жони хрестят. А зашто туй ніко ся не хрестит, усі хлопают. Майже безбожники… Вот коли сись дограє на скрипці, я встану і начну хреститися! Люди увидят і тоже будут ся хрестити!»
«А вам не здається, що тут погана акустика?» – побачивши, що старий розглядає стіни, спитав від нього сусід справа.
«Ай… здаєся… ще й як ся здає, паночку. Я вобще туй сижу і нич не вижу!»
А про себе старий і далі продовжує розмірковувати:
«Мойюй бабі концерт треба… а… она їх любит… мені з першого дня, як поженилисьмеся постоянно устроює… концерти в ниї май регулярно, як їда на столі.
«Та заткайся вже наконєц!» – не витримала баба Анця. – Я лем тебе й чую! Не доста што на тя позераю каждий динь на такого страшного, што кишки ми пудтігуются до цьицьок, кой тя вижу… Вспомни, якись сам розказував, што мивисся увичирі послє п’янки у ріці і удті уйшло прівідієніє… та так ся напудило, што обосралося уд страху… а ще тя й слухати маю… і не лем дома, а й туй! Та ти похожий на клоуна, якому з писка змили краску і ізнасіловали!»
«Заткайся сама! Мені скучно! Оби всі люди на світі стали псами, я точно знаю, што ти би ся зовсім не ізмінила!», – сердито бовкнув старий.
« А ти… ти похожий вобще на Майкла Джексона!» – ще більше розседилася баба.
«Я што… чорний?» – не зрозумів дід.
«Нєт. Іменно так ун тепер, як ти… виглядає у гробі… на десятий гуд послє свойої смерті!».
«Та дайте вже нарешті концерт послухати!» – не витримала жінка, що сиділа спереду. – Я вперше бачу цих музикантів і мені цікаво їх чути, а не вас!».
«Я тоже в перший раз у жизні їх вижу, – заспокоїв її дід. – Не переживайте ви так. – Нич не потєрялисьте!».
«На цьому концерт закінчено! Дякуємо всім за увагу!» – раптом почулося зі сцени.
«Та пропавбись із чортом старим! – розгнівано встала баба Анця. – Із-за тебе я нич і не поняла, што там грали. Бульше нігда тя з собов у варош не возьму! Сиди си ліпше дома з кумом та пий самогонку! Тобі до культури ще дорости треба. Та яка там культура… кой ти шрімфлі раз на тиждень міняш і то правий на лівий… А я туй про концерти! Горбатого, як кажут, даже груб не управивит. Но збирайся думу, діду, ти нині штрафний! Будеш вичирю чинити, бо я ся вже дуже проголодала!»
Повний текст читайте тільки в газеті «Неділя Закарпатські новини!»
Уже в продажу!
