Чому в закарпатського діда морда, як погнила парадичка

[Total: 0    Average: 0/5]

Баба в аптеці: Йой! Пак туй такі ціни, што дешевше діда похоронити!

Перепив дідо. Просить бабу дати йому якусь таблетку.

  • Більше актуальних новин читай у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653

«А вчора не думавись над тим, што нині ти буде недобре? – сердито питає стара, дає йому якийсь порошок і виходить на кухню. Через 5 хвилин приносить йому сніданок. Дивиться, а дід скаче на ліжкові, як мала дитина на батуті.

«Ти што, вобще здурів? – цікавиться. – Чи уд паленки видитися, што ти ся на дітвака перетворив. Може ти горщик принести, удлити не хочеш? Чи в тебе замісить крови у венах уже вино текти начало? Пак што я говорю. У тебе розума з народження не було. Писок у тя, як парадичка… што гнити начала, а руки в тя, як огурки перестигші… рапаві і жовті».

«Анцьо, што ти ся туй рознесла! До чого есе всьо? – здивовано запитав старий. – Я скачу на постели, бо на упаковці написано, што перед тим, як упити, треба збовтати, а я не знав. Упивим, а дале м прочитав, што на папірцьови пише».

«Но та я й кажу, што замість могзу в тя глина… помниш, як ішовись на паспорт фотографуватися, оби фотографію поміняти. Одівись костюм, почесавись лисину, а у вароші нахрюкависся, ги свиня, йшовись думу селом і упавись у болото. Кой удкрилам ти капуру, мало м не наклала у будюгови. Передо мнов стояло жовтоє пріведєніє. А ще ся й матюкало, бо двері не могло удкрити. Я думала, што ото смерть за тобов прийшла і началам просити, най прийде завтра. А ти ото ся явив собственнов персонов і прийшлося тя у хижу пускати. Знаєш, што общого меже тобов і порохом у комнаті? І ти, і ун на 90 проценту складаєтеся з мертвої кожі!»

«Жоно! Ти ми туй не баламуть. Голова ня не проходит. Поможими!  Іди в аптеку, купи штось уд похмілля, бо умру зараз!»

«Тай добре. Я вже 49 году чекаю на тот щасливий день! Уже м си і платя наладила. Представляю, як прийдут ся з тобов прощати, а на мене позерати будут і казати: «Як ї гриз тот чорт і як она всьо равно файно виглядає. Вот есе не жона, а золото… хоть і не блистит! А вобще… не розумію, зашто ти ісі ліки не помогли… Видко ти вже такий проспиртований, што они на тя просто не діют»

«Нєт. Туй є май велика тайна! Бо без хвороб не було би дохтору, не було би дохтору, не було би лікарств, не було би лікарств, не було би аптек… а есе і є головна тайна Гіпократа, яку дохтори поклялися нікому не розказувати! А ти ня поцюлюй і може ми полівит!»

«Та што здурів? Пак ти май вонячий, як бударь у керті. Хочеш, оби ня далі скора забрала… доста обись на ня дихнув – і в мене ся алкогольноє отравжєніє начне!»

«Ага… у тебе… ся начне. Начатися може у мене… пак у тебе у склад силини зміїний яд входит. Годен пак я лаби простягти уд отравлєнія. Ліпше іди в аптеку тай усьо!»

Повний текст читайте тільки у газеті  «Неділя Закарпатські новини».

Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 18 жовтня.

zakarpatpost.net

 

Comments are closed.