В Ужгороді співали чеченською мовою

[Total: 0    Average: 0/5]

Потім в Ужгородському замку був творчий вечір Нугзара Шарія – актора, режисера, шансоньє. Голос і особливо інтонації виявилися до щему знайомими, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

  • Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!

Потім з’ясувалися, що він ще 1982 року наспівав в Америці цілу платівку блатняка, до нас цей альбом потрапив уже у вигляді магнітофонних записів, був у колекції кожного любителя даного жанру. Побачити тепер виконавця вживу – це як повернутися у власну юність. Але й біографія його – суцільний шансон: Грузія, Таджикистан, Куба, Марокко (в тому числі оспівана кіношниками Касабланка), Франція, США, Хорватія. Людина переміщалася континентами, як ми вулицями. Уперше почув пісню чеченською мовою. Представник грузинської діаспори в Ужгороді декламував вірш «Сакартвело». Коли Шарія проспівав українською кілька рядків «Цвіте терен», цієї найбільш філософської народної пісні про кохання, це було щось. Хай європейський шансон має власні корені, але він так перегукується з нашими власними баладами, що одне без іншого тяжко уявити.

У неділю ходив на прем’єру ужгородського драмтеатру «Я чекаю на тебе, мій любий!» за п’єсою італійця Даріо Фо. Трагікомічна історія про італійську жінку, але ще з більшим успіхом подібне могло би відбутися з українкою. Тим більше що скільки їх за останні десятиліття натуралізувалося в Італії, не скаже жодна статистика. Лік іде на десятки тисяч, якщо не на сотні. Драма-фарс про пошуки людиною свого місця у цьому божевільному світі. Точнісінько так і вся Україна нині шукає свого місця, робить одну помилку за іншою, пульсує між любов’ю і ненавистю і щодня гірко кляне власну нещасну долю. Попри задум драматурга, вистава вийшла про сучасну Україну, нашу екстравагантність, якою ми так лякаємо Європу. Артистка Клара Берец перетворилася на символ України, яка нібито і любить Європу, і водночас готова рознести її у друзки навпіл.

У понеділок була прес-­конференція про консервацію Невицького замку з елементами реставрації. Планується зміцнити дві вежі та укріпити контрфорсами один з мурів. Гроші на це отримані з міжнародного гранта, серед іншого планується створити електронний гід на дванадцяти мовах, серед яких буде або хінді, або китайська. У мріях археолога Олександра Дзембаса – відновити міжнародні волонтерські експедиції для розчищення замку від чагарів і проведення розкопок.

Глобалізаційні процеси прошили наш світ наскрізь, і не тільки в економічній, але й в інформаційній та культурній сферах. Світ стискається, як шагренева шкіра, причому на нашій голові, яка аж тріщить від цього стискання…

Повний текст читайте тільки в газеті  «Неділя Закарпатські новини».

Сергій ФЕДАКА, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.