Ужгородка зробила те, на що не наважився ніхто інший
Через Фокса з нею навіть перестали розмовляти деякі сусіди
- Читай газету «ЯСНО»! Живи на ЯСНОму боці! Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 76076
Голодний, самотній та сумний сидів Фокс у траві біля озера в Ужгороді. Як він опинився на вулиці – не знає ніхто. Можливо народився вже безхатьком, а можливо від нього вже дорослим вирішив позбутися господар. Однак раніше собаку там не бачили. Тож де він жив – загадка, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Олена одразу звернула увагу на невеликого біло-чорного красеня, який з’явився біля озера і уважно спостерігав за людьми. Познайомились, погладила його – і їй стало його дуже шкода.
«Я маю ще й іншу собачку – Ніку. Її взяла для мами, думала, що буде маленькою, але вона виросла! Так от. Ми з нею часто гуляли на Кірпічці. А він все до нас підходив, лащився, клав мені мордочку на коліна. У мене розривалося серце. Одного разу ми сиділи з подругою біля води, і я їй кажу: «Слухай, якщо завтра його знову побачу, точно заберу собі!» Думала спочатку, що лише тимчасово, поки не знайду нових господарів», – розповідає газеті «Неділя Закарпатські новини» ужгородка.
І наступного дня вони справді зустрілися знову. Олена дотримала слова і відвела хвостатого до себе, назвала Фоксом.
«Я його відмила, відгодувала і виставила фото в Інтернет, щоб комусь віддати. Але таких господарів, кому б я зі спокійною душею дозволяла його забрати, не знайшлося. То в село хотіли взяти… десь далеко і я боялася, що він втече. Потім зателефонував мені один чоловік, сказав, що він лікар, але щось я не змогла йому віддати. От собі і подумала: «А чому я повинна його віддавати комусь? Залишу його собі!» – каже Олена Катричук.
Так у Фокса з’явилася родина. Із Нікою вони одразу подружилися. Адже були знайомі ще раніше, тож у їхньому спілкуванні і співжитті проблем ніяких не виникло.
«Правда, Фокса довелося стерилізувати, аби не було малят. Згодом планую стерилізувати і Ніку, – розповідає Олена. – Спочатку Фокс був дуже проблемним. Він цілу ніч гавкав, не давав спати. Але поступово у нього це пройшло. Ми ходимо займатись до кінолога, і він став вихованим джентльменом.
А тоді доводилося йому навіть заспокійливе давати, я багато його гладила, поки не змінився, не заспокоївся. Тепер ходимо гуляти всі разом – я, Ніка і Фокс. Він довгий час ганявся за велосипедистами, на щастя, цю проблему ми вже вирішили. Загалом він живчик. Сусіди, щоправда, були дуже невдоволені тим, що в мене таке собаче поповнення у квартирі, частина сусідів під’їзду зі мною досі не хочуть розмовляти», – зізнається ужгородка.
Фокс живе у неї вже сім місяців, а вона жодного разу не пошкодувала, що взяла його до себе.
Марина АЛДОН, газета Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
