Один дістав пістолет і приставив до ноги: «Зараз я прострелю тобі коліно через подушку»

«ФАКТАМ» вдалося поспілкуватися з кількома жителями Ужгорода, які побували в сумнозвісній «кімнаті страху». Від того, що вони розповіли, часом волосся ставало дибки. З етичних причин наведемо лише частину наших бесід з потерпілими.

• Рекламуйся у газеті «Закарпатські оголошення»! Тел. 050 222 50 50

– Я збирався на роботу, – розповів 32-річний учасник АТО Ігор Гарматій. – Виходжу надвір і бачу, що назустріч йде мій сусід Сергій Павлик, який працює в поліції. Він подав мені руку, привітався, а потім каже: «Поїдеш з нами в поліцію».

Не встиг я отямитися, як в моєму дворі звідкись взялося до десятка поліцейських. Вони були з автоматами, у бронежилетах і масках. Заштовхали мене в машину, нічого не пояснюючи.

Про «кімнату страху» в міськ­відділі поліції я чув. І ось на своїй шкурі відчув, що там відбувається. До кабінету слідчого мене буквально заштовхнули. Хтось з усієї сили вдарив в спину – я ледь не впав.

У кабінеті знаходилися дев’ять поліцейських. Більшість з них були в цивільному. Один дістав пістолет і приставив його до моєї ноги: «Зараз я прострелю тобі коліно через подушку. І будеш шкутильгати все життя». Я заплющив очі, чекаючи на постріл. Але поліцейський на курок не натиснув…

Ніхто нічого не пояснював: за що мене затримали, чого хочуть досягти. Просто били натовпом. І навіть тоді, коли я лежав на підлозі. Потім слідчий заявив, що мене підозрюють у крадіжках з автомобілів. На мої боязкі запевнення, що я не причетний до цих крадіжок, не реагували. Тільки сказали, що будуть бити, поки не зізнаюся. Повний текст читай тільки у газеті «Закарпатські оголошення». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс 23375. zakarpatpost.net