Закарпатський археолог: Ужгород на зламі ХІІ-ХІІІ сторіччя існував, але не як місто

Про це газеті «Закарпатські оголошення» розповів ужгородський археолог Ігор Прохненко.

• Рекламуйся у газеті «Закарпатські оголошення»! Тел. 050 222 50 50

Чому? Ми маємо це першоджерело, яке з’явилося на зламі ХІІ-ХІІІ сторіччя. У ньому описані події кінця ІХ сторіччя. Однак археологічно ці часові дані не підтверджуються. Скажете: джерело погане. Ні! Джерело добре! Воно дає нам старт закарпатської середньовічної історії зі зламу ХІІ-ХІІІ сторіччя. Якщо згадали, що стояли угорці біля Мукачева, значить у ХІІ-ХІІІ сторіччі там був досить непоганий життєвий осередок, де можна було перепочити, наїстися, де була доволі заселена територія. Далі згадується Ужгород. Всю історію про те, як князь тікав прибираємо, але якщо вони знали про Ужгородське городище, воно дійсно на зламі ХІІ-ХІІІ сторіччя існувало. Тобто Ужгород як городище, не як місто вже був, його літочислення можна починати з цього періоду.  А коли він став містом – це вже мають досліджувати не археологи, а історики. Коли Ужгород згаданий не як населений пункт, а як місто – тоді й починається його історія як міста. Повний текст читай у газеті «Закарпатські оголошення» згодом. Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс 23375. zakarpatpost.net