Закарпатці в Чехії побили чоловіка, зв’язали і кинули до занедбаної кімнати

За словами Василя, будівельників привезли не у Прагу, а в невелике містечко. Вони мали побудувати відпочинковий комплекс для одного багатого німця.

«Андрій сказав, що перший місяць я буду відпрацьовувати борги і нічого не отримаю. Мені це одразу не сподобалось, бо вдома він такого не казав. Та й платити обіцяв не 300 євро, які я йому завинив, а 900-1200. Якось не складалося. Я одразу почав протестувати і казати, що він – шахрай, на що від його помічника отримав ляпас. Мені це не сподобалося, тому я накинувся на нього з кулаками. Зав’язалася бійка, і мене побили так, що я втратив свідомість», – зізнався чоловік, пише газета «ЯСНО».

• Золотце, передплати газету ЯСНО на своїй пошті. Індекс: 76076

Прийшов до тями українець у якійсь занедбаній кімнаті, де не було ні ліжка, ні шафи…. лежав на підлозі.

«Я хотів піти до туалету, але зрозумів, що не зможу, бо був зв’язаним. Страшенно боліло все, особливо голова. Почав кричати, кликати на допомогу, але ніхто не йшов. Скільки часу я там провів – не знаю, але було дуже страшно. Мені здавалося, що мене вб’ють. Можливо, згодом так би і сталося, але поки що Андрій мав інші плани», – зізнався Василь.

Із роботодавцем Василя знайомити ніхто не збирався

Андрій прийшов провідати свого полоненого аж увечері. Тоді ж його розв’язав і наказав слухатись у всьому, інакше, мовляв, пошкодує, що на світ народився.

«Ще ніхто не смів зі мною сперечатись! – кричав він на мене, уявляючи себе якимось божком. Я просив покликати роботодавця. Німецьку я вчив у школі і думав, що зможу з ним добре порозумітися. Та знайомити мене з німцем ніхто не збирався. Більше того, моя думка не цікавила взагалі нікого. Андрій погрожував мене зарізати, як кабана, якщо спробую втекти, переконував, що тут у поліції в нього є свої люди і якщо я на нього заявлю, то сам і сяду, бо він сфабрикує справу так, що я до кінця днів не повернуся на волю», – розповів львів’янин.

Втікати в чужій країні Василю було справді нікуди. Він не мав ні грошей, ні документів, бо сам їх віддав Андрію, який казав, що має їх віднести для реєстрації, бо робота офіційна. Повний текст читай у газеті «ЯСНО». ЗакарпатПост