Закарпатська Попадя приховує таємниці, від яких холоне кров

Кожна закарпатська гора має свою історію та своє ім’я. Часом ці імена дивовижні і пояснити їх важко, але деякі – цілком зрозумілі, ще й оповиті різними легендами. Цікаво, що в області є кілька гір із назвою Попадя. Вони знаходяться у різних районах та зовсім між собою не схожі. І сьогодні газета ЯСНО промандрує на Попадю на межі Рожнятівського району Івано-Франківської області та Тячівського району Закарпатської області • Ціла стаття надрукована в газеті ЯСНО •

Чому Попадя велика?

Висота Попаді 1740 м. Вершина кам’яниста, на схилах — ялинові та буково-ялинові ліси. На горі збереглися прикордонні стовпці, що позначали лінію кордону між Польщею та Чехо- словаччиною, яка проходила тут до 1939 року, а також в непоганому стані залишилися окопи часів Першої світової війни.

На північний захід від Попаді розташована гора Мала Попадя (1597 м), на північ — Паренки (1735 м), трохи далі й правіше — Ґрофа (1748 м), на схід — Студенець (1600 м) і за ним Велика Сивуля (1836 м). Знаходиться вона у масиві Ґорґани. Її ще називають Великою Попадею. І вона справді найбільша серед усіх гір із такою назвою. Підйом на вершину непростий, треба мати витривалість, зате паномара звідти – просто фантастична • Цілу статтю читай тільки у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост