Масове вирізання дерев на Закарпатті стало звичкою, яку навіть перестали помічати
Хіба можна назвати доброю традицією масове вирізання ялинок на Новий рік та Різдво? Яка величезна кількість живих легенів планети потім відправляється у сміття! У багатьох країнах світу вже відмовилися від живих лісових дерев, замінивши їх штучними. Хоча насправді поклоніння деревам було язичницьким звичаєм, пише газета ЯСНО.
Чому в нас так масово ніхто не йде садити дерева, як купувати перед святами зрізані. Отже, як саме язичницька ялинка перетворилася на християнську? Це ні для кого не секрет. Усе почалося із давнього звичаю травневого дерева. В Україні довкола живої сосни крутили хороводи, а у Німеччині ялина ототожнювалася з «світовим деревом» і була особливо шанованою. Власне тут вона і стала спочатку новорічним, а пізніше – різдвяним символом. Та дерево ніхто не вирізав. Бо ці дерева можуть рости і 100 – 200 років, а не два тижні, коли їх знищують. Давні німці ішли в ліс, де вибране для обряду ялинове дерево прикрашали кольоровими ганчірками і свічками, після чого навколо нього проводили обряди – крутили ті ж хороводи, що і в нас. Таким чином нібито задобрювались духи родючості, що в новому році мало сприяли багатому врожаю. З плином часу ялинку почали приносити в будинок, прикрашаючи запаленими свічками, солодощами і яблуками. Культу ялинки як символу нев’янучої природи також сприяв і вічнозелений покрив рослини, що дозволяло використовувати його в період зимового святкового циклу.
У регіонах України, які входили до складу Австро-Угорщини, звичай ставити зрізані ялинки в будинках прийшов із Європи, а в тих, що належали Московії – із Росії. Там Петро І указом від 20 грудня 1699 року узаконив традицію, запозичивши її від тих же німців… але дещо змінив, бо ялинка в нього вважалася символом Нового року, а не Різдва.
А ще на Зелені свята у багатьох регіонах України прикрашають ворота, господарські будівлі чи будинки гілками липи чи клена, ясеня, вільхи, тополі, берези, верби, дуба. Це теж той же язичницький звичай, тільки трохи видозмінений і теж привчає не до надто позитивного – відламування гілок, а то й до нищення самих молодих деревцят.
Тож чи дійсно в нас усі традиції добрі? Чи може краще розібратись у всьому самотужки? Адже колись гуцули сповіщали про якусь новину за допомогою трембіт. Це – теж була традиція. Але зараз вони для передачі новин користуються мобільними телефонами. Якщо вже так свято цінувати звичаї, то й виходить, що від сучасної техніки теж варто відмовитись, і від усіх благ цивілізації… бо так, виходить, жили наші предки… Але для чого, коли життя змінюється і все в ньому також. Тому якщо говорити про традиції, то краще вже про дійсно добрі, що стосуються правильного способу життя, активного відпочинку, здорового харчування • Найцікавіші новини читай у газеті ЯСНО Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост
