Другий Святий вечір: традиції святкування надвечір’я Водохреща
Надвечір’я Богоявлення або другий Святий вечір, традиційно відзначають 18 січня. 19 січня всі українці святкують Хрещення Господнє – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу.
В переддень Водохреща всі християни йдуть в церкву святити воду. Перед цим вони квітчають посуд — глечики, пляшки, банки — різним оздобленням. Вода, освячена в надвечір’я Богоявлення — “вечірня вода” — вважалася святішою, ніж на Водохреща, пише buskeradio.in.ua
Після освячення священиком святої води, люди несуть її у свої домівки. Батькові ж прийнято брати посудину з свяченою водою і кропилом кропити усіх присутніх у хаті, примовляючи: “Дай Боже, і на той рік діждатися”.Освяченою водою окроплюють домівку та подвір’я.
Існує також ще звичай малювати на дверях та вікнах хрестики, які були захистом для домівки та оберігали від нещасть. Колись у давнину такі хрестики робили із соломи, а згодом почали вирізати з паперу, потім малювали їх крейдою. Такі хрестики повинна була мастити господиня або старша дочка, щоб зберегти будинок від нечистої сили.
Також існували звичаї, що господар або хлопчина, який також мав право малювати хрести на кутах будинку, після кожного хреста повинен був відкусити від пирога хоч маленьку частинку і з’їсти. В інших розповідях йшлось про те, що навколо будинку обносили лише пиріг, а після кроплення вся родина сідала за стіл, розподіляла його і з’їдала, примовляючи: “Дай, Боже, всього доброго нам і дітям нашим”.
Що ж до самої другої Святої вечері, то як і у вечір перед Різдвом, вся сім’я стає на коліна перед образами та молиться Богові. Помолившись, господар сам сідає до столу і запрошує сідати всіх у хаті присутніх.
На самий святковий стіл, як і на перший Святий вечір, намощують сіна, кладуть зубці часнику по кутах та застилають все скатертиною, щоб зверху ставити пісні страви. Окрім пісних страв на стіл ставлять “дідуха” на покуття. Вносячи до хати сніп жита, господар віншує:
“Віншую вас з щастям, здоров’ям, з цим Святим Вечором, щоб ми в щасті й здоров’ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ — поки нам Пан Бог назначив вік!”.
