Закарпаття з висоти показало легендарне село, яке колись називалося кам’яною долиною. ВІДЕО
Проєкт “Закарпаття з висоти” показав нове відео про село на Хустщині.
“Драгово — село в Закарпатській області Хустського району”, – пишуть автори.
Деякі цікаві відомості про Драгово.
Походження назви: не виключено, що в основі назви села лежить румунське дієслово draga, що означає «очищати дно річки» (сучасні землечерпальні механізми так і йменуються — драги); відповідно, і село могло виникнути на місці проведення таких робіт, що підтверджується й тим, що в районі села знаходиться охоронна зона антропогенних ландшафтів, тобто — ландшафтів, які змінені внаслідок діяльності людини. Не менш достовірним є припущення, що в основі назви села лежить корінь «драг-», тобто – дорогий. Звідси Драгово – «дорога земля».
Існують різні версії й легенди щодо назви села Драгово. Одна з них розповідає, що захотіла якось цариця Марія-Терезія серед літа покататися на санях. Її міністри вирішили, що зроблять то у Солотвині – насиплють на дорогу солі, і можна буде возитися на санях, як по снігу. Коли цариця їхала у Солотвино, то за Хустом із заднього колеса її карети вискочив залевчник. Аби колесо не злізло з тенгля, бо тоді карета могла перевернутися, один вояк, що побачив поломку, замість залевчника засунув палець. І так біг за каретою аж до Тячева. Цариця бачила, що вояк біжить за каретою, та лише у Тячеві, зрозуміла чому. Коли карета зупинилася, вояк відійшов убік. Цариця запитала, хто то був. А їй кажуть: «Якийсь драк!». Цариця розпорядилася: «Приведіть сюди драка!». Кричать: «Драк! Драк!». Та ніхто не йде. Бо того вояка звали не Драком, а Рішком. Тоді цариця розпорядилася знайти вояка, у котрого перст буде у коломазі. Знайшли його, привели. «Ти Драк?». «Ні, Рішко!». А цариця – трісь його: «Ти є Драк! Усі оті полонини твої і оті поля твої». Пани відразу записали у книгу прізвище того вояка. Записали за ним усі землі, на котрі показала цариця. Місце, де він поселився, записали так – Дракове. А люди почали називати Драговом.
Старожил села М. Грибовський стверджує, що він вичитав в одній із новинок, що із потонулого «Титаніка» дотепер водолази піднімають пляшки із «Драгівською» мінеральною водою, яку везли з Європи до Америки у великій кількості. Очевидно, через її унікальні лікувальні властивості. На пляшкових етикетках, підписаних чотирма провідними вченими Австрії, Угорщини та Німеччини, дається вичерпний хімічний склад води та рекомендації для її вживання натощак при хворобах стравоходу, зокрема й геморою: 50 грам мінеральної та 150 грам теплої прокип’яченої води. Питається: чи не ця «драга» вода й дала назву селу? Адже наші предки вміли раціонально, з найбільшою ефективністю використовувати дари природи в тому числі і воду.
Драг і Бальк
Мабуть, нема такої людини, котра не чула би про Влада Дракулу, чиє ім’я оповите масою чорних легенд. Всі знають, що він мешкав у замку десь в Трансільванії, на території сучасної Румунії, і відзначався особливими вподобаннями, любив, м’яко кажучи, кровиці попити.
Та майже ніхто не знає, що відомий вампір має безпосередній стосунок до нашої чарівної землі. Розповім вам байку, але цілком реальну та історично підтверджену. В 1329 році угорський король за особливі заслуги перед короною і Його Величністю подарував рицарю Драгу і його брату Бальку Хустський замок з околицями. Околиці на той час складали чи не третину Закарпаття. Свою штаб-квартиру брати вирішили облаштувати в селі Драга недалеко від Хусту, нині с. Драгово.
Драг з румунської мови означає – чорт. Очевидно, що Драг – було прізвиськом, бо за свідченнями тогочасних джерел, був він людиною відважною і злою, мав страшний норов і ще страшніше лице, спотворене масою шрамів. Війни в ті часи не кнопками велись, а мечами. Король угорський частенько позичав у Драга гроші, а віддавав землями. То ж скоро Драгові володіння виросли в кілька разів, а сам рицар досить знахабнів і почав вимагати від короля ще якихось привілеїв і подарунків. Бідний король зрозумів, що виховав монстра, і вирішив його позбутися. Але воювати проти Драга було справою нелегкою, тому в сусідньому Виноградівському замку король поселив ще одного заядлого вояка – барона Пітера Берені, і доручив йому позбутися Драга, як той вважає за потрібне. Відповідно всі захоплені маєтки Берені міг залишати за собою. В ході численних боїв барон відтіснив Драга з рівнини і заставив переселитись в гори Трансільванії, де родина Драків чи Дракул мешкає по сьогодні. А всім відомий Влад Дракула є прямісіньким нащадком рицаря Драга – володаря Хустського замку. В родинному ж селі Драгово ще з 14 століття і досі зустрічаються цікаві прізвища, які про щось, та й говорять: Драгів, Драгуля, Драгсиневич і Ріжко – все, наче від чортиків.*
Найбільш правдоподібна версія пов’язана з історією Архангело-Михайлівського монастиря. Вважається, що монастир був заснований раніше, ніж виникло село. Цю святиню подарували людям воєвода Баліда та магістр Драг. Можливо прізвище цього діяча-добротворця дало назву селу.
Село Драгово розташоване в долині річки Теребля, за 35 кілометрів від райцентру – м. Хуст. Угорський історик В.Билваї у своїй книжці «Марамороське суспільство та його національності», виданій в Будапешті 1943 року, назвав точну дату заснування села – 1403 рік. А на околиці Драгова в селі Становець знайдено сліди поселення епохи раннього палеоліту (100-150 тисяч років тому назад).
Село часто перейменовували. Угорці його називали Кевешлігет (кам’яна долина).
Уродженцями села є багато видатних людей, зокрема Степан Росоха, один із активних діячів уряду Карпатської України, письменник Микола Рішко, поетеса Христина Керита.
