Свекруха порадила припинити приймати протизаплідні – і тепер чоловік каже, що я вагітна не від нього і хоче розлучитися

Не всі чоловіки хочуть дітей… Та й жінки не всі. Але коли одне з подружжя мріє про малюка, а інше категорично відмовляється, у сім’ї виникають постійні конфлікти. І тут на порятунок приходить свекруха з нібито геніальною порадою. Але потім усе стає ще гірше. До редакції газети ЯСНО написала закарпатка Агнеса. Жінка просить поради, бо не знає, що робити далі, її родина руйнується.

Мені 27 років. Моєму чоловіку – 30. Одружились ми сім років тому. Він одразу заявив, що не хоче дітей, але тоді я подумала, що на той час він ще просто не готовий до батьківства. Змирилася. Гадала, що з часом сам проситиме народити йому сина. Але минали рік за роком, а Іван стояв на своєму: «Ніяких дітей!»  Чоловік переконував, що ненавидить малечу і не хоче чути у своїй хаті дитячого плачу, мовляв, це його страшенно дратує. Тут я вже задумалась… але все ще вірила в те, що все мине.

Якось я після чергового скандалу, коли умовляла Івана завести дитя, а він розлютився, не витримала і розповіла все свекрусі. Думала, може в нього була якась дитяча травма… Виявилося, коли він навчався в 10 класі, від нього завагітніла 19-річна дівчина з сусіднього села. Її батьки влаштували скандал і змушували хлопця одружитись. Та він і чути не хотів. Потім усе затихло… та Іван вирішив, що ніколи не захоче мати дітей. Свекруха мені поспівчувала і дала пораду:

«Не пий протизаплідні. Кажи, що випила, а сама пропусти. Завагітнієш і йому нічого не залишиться, як змиритись!»

Я її послухала. Як-не-як, хто Івана може знати краще, ніж його рідна матір. Так і сталося. Я завагітніла. Довго боялася розповісти про це Івану. Та щоранку мене нудило, я стала блідою, в мене паморочилося в голові і він про все здогадався сам.

Боже, як він кричав! Як вимагав зробити аборт! Досі не вірить, що дитина від нього! Кричить, що я хвойда і нагуляла бозна від кого.

Свекруха також говорила з ним і зізналась, що то вона дала мені таку пораду, так він навіть із матір’ю перестав спілкуватись.

Мене з хати чоловік прогнав, тому тепер я живу у батьків. Але в них ще три незаміжніх доньки, тож їм моє повернення зовсім не подобається. Мати каже, аби я помирилася з чоловіком і йшла до нього, що їй ще заміж сестер видавати треба, а моя дитина у хаті явно буде зайвою.

Я у відчаї. Мені страшенно важко жити з цим. Виявляється, я нікому не потрібна. Єдине, що мене тішить – це майбутнє народження сина. Я вже знаю, що це буде хлопчик. Однак що робити далі – не знаю.

Порадьте, будь ласка, де шукати порятунку? Як помиритися з Іваном? Як умовити його прийняти мене з його ж дитиною? • Більше історій – у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост