150 тис. грн заробітчанам на відкриття бізнесу: чи поверне це українців додому та скільки їм платять за кордоном
Право на отримання допомоги матиме громадянин України, який провадив оплачувану діяльність за кордоном понад 1 рік.
Уряд України шукає спосіб повернути заробітчан додому. Тим, хто погодиться полишити свої закордонні заробітки, обіцяють надавати гранти на відкриття бізнесу. Таку законодавчу ініціативу підтримали урядовці на засіданні Кабміну 27 січня та пропонуватимуть її на розгляд Верховній Раді. Документ передбачає, що людина, яка повернулася до України й хоче відкрити власну справу, може взяти на цю потребу до 150 тисяч гривень. Водночас однією з головних умов є те, що трудовий мігрант має інвестувати й власні кошти у сумі не меншій, ніж видала держава.
ТСН.ua розпитав компанії з пошуку роботи за кордоном, чи не бояться вони втратити клієнтів, за який період 150 тис. грн. можна заробити за кордоном та які зарплати пропонують українцям. Також ми запитали у заробітчан, чи готові вони повернутися та як оцінюють таку урядову ініціативу.
Що говорять компанії з пошуку роботи за кордоном
Так, менеджер однієї з рекрутингових компаній вважає, що їхньому бізнесу боятися немає чого, оскільки це (150 тис. грн. — Ред), за його словами, сума, яку, залежно від країни та професії, можна заробити за досить невеликий термін — 4-6 місяців. “Ми не боїмося втратити клієнтів, бо пропонуємо досить привабливі заробітні плати. Наприклад, 150 тисяч грн можна заробити за 3-6 місяців у Норвегії, Данії, трошки більше часу попрацювати доведеться у Німеччині та країнах Балтії. Звісно, що у Польщі зарплати менші. Але це стабільна офіційна робота з гарантованою оплатою. А бізнес в Україні — ще треба постаратися, щоб відкрити, і це не те що непросто, це дуже ризиковано. До того ж, гарантій ніхто жодних дати не може, що він піде. Чесно кажучи, і підприємницька жилка у наших клієнтів не дуже, мені здається, розвинена”, — говорить співробітник однієї зі столичних компаній з пошуку роботи за кордоном.
Натомість Томаш Богдевич, генеральний директор компанії з працевлаштування у Польщі “Gremi Personal” позитивно оцінює таку ініціативу Кабміну, але вважає, що масового повернення трудових мігрантів вона не спричинить.
“Ініціатива уряду України хороша, але вона охоплює незначу частину українців, що працюють у Польщі, та не сприятиме масовому поверненню мігрантів додому. Йдеться про 720 осіб, а в Польщі, згідно з останніми даними Фонду соціального страхування (ZUS), їх працює у 700 разів більше. Офіційно на кінець 2020 року було зареєстровано 532,5 тис. громадян України і кількість приїжджих на роботу до Польщі весь час росте. Українці їдуть сюди не тільки за вищими заробітками, а й за стабільністю, передбачуваністю і впевненістю, чого їм бракує в Україні”, — зазначає Томаш Богдевич.
Він додає, що навпаки, зараз спостерігається протилежна тенденція, коли усе більше громадян України відкривають свій бізнес в Польщі навіть у пандемію. Так, за даними “Gremi Personal”, у 2020 році кількість індивідуальних підприємців-громадян України зросла на 22%.
“Часто українці починають працювати на виробництві як фізичні працівники. А пізніше, вивчивши мову і отримавши досвід роботи на польському підприємстві, відкривають свій бізнес саме в Польщі, тому що умови його старту і ведення для іноземців комфортні і тут можна не чекати неприємних сюрпризів як раптові перевірки з боку контролюючих органів, тощо. Серед наших колишніх працівників є ті, хто відкрив cалони краси, ресторани, консалтингові компанії. Але це невеликий відсоток робітників. Крім того, вони хочуть вести свій бізнес саме в Польщі”, — говорить Томаш Богдевич.
Частково поділяє думку колеги й директорка рекрутингової агенції по підбору персоналу для роботи за кордоном “Global TeamWork” Ірина Богаченко. Вонавпевнена, що проблема заробітчан зумовлена не низькими заробітними платами в Україні, а нестабільністю і корупцією в нашій країні, відсутністю справедливих і прозорих умов для відкриття власної справи.
“Жодними 150 тисячами ми заробітчан не повернемо. Ну, може, 1-2% і то ті, які їздять у Польщу на невеликі заробітки. Але ж не ці кошти можуть вирішити проблему, а корупція — її зникнення. Чому українці їдуть на заробітки? Я вам скажу, не тільки тому, що там гарно платять. У Польщі. де багато українців працює, заробітні плати низькі — 20 тисяч на місяц. Але чому туди все одно їдуть? Бо там все стабільно й чесно, бо там, якщо людина їде легально, звісно, працівника не кинуть. Ось наприклад, є запити на фасадників у країнах Балтії, зокрема в Естонії. Так у нас в Україні за таку роботу пропонують більшу оплату. Але робітники у нас працювати не хочуть, а їдуть туди, оскільки у нас їм можуть не виплатити зарплату. А там такого немає. Ти їдеш на рік офіційно і рік будеш отримувати гарантовано заробітну плату, а в Україні ця робота сезонна й нестабільна”, — розповідає Ірина.
Також вона додає, що будівельники, працівники деревообробних підприємств у Естонії, Латвії та Литві отримують на місяць від 1000 євро, а тому 150 тис. грн реально заробити за 3-4 місяці. Фасадники мають більшу оплату праці — 1500-1700 євро. Понад те, говорить директорка рекрутингової агенції Global TeamWork, житло, як правило у цих країнах надається безкоштовно.
Що стосується Польщі, де більшість трудових мігрантів — українці, то, як ТСН.ua розповів Томаш Богдевич, 150 тисяч грн (а це близько 20 тис. злотих) можна заробити за 6-7 місяців. Це може бути робота на м’ясних комбінатах чи рибзаводах з середньою зарплатою в місяць у 3,5-4 тис. злотих (до 30 тис. грн). Наприклад, пакувальники пластикових деталей чи деталей для телевізорів на заводах електроніки або працівники логістичних складів чи мебельних фабрик теж можуть заробити таку суму протягом 6-7 місяців з урахуванням витрат на житло й харчування.
“Трудовим мігрантам не треба хвилюватися про оформлення документів і можливі ризики, пов’язані з втратою роботи через закриття заводу через пандемію, бо великі компанії з працевлаштування беруть на себе усі документальні оформлення і можуть оперативно знайти іншу роботу для своїх працівників. Відкриття ж власного бізнесу в Україні має значно більше ризиків, відповідальності та потребує певних професійних знань і здібностей до ведення підприємницької діяльності”, — пояснює гендиректор компанії з працевлаштування у Польщі.
Менеджер іншої агенції Києва із підбору персоналу для роботи за кордоном говорить, що серед заробітчан більшість тих, хто просто “не здатен відкрити власну справу та бізнес” і не мають такої мети. “Далеко не кожна людина здатна відкрити бізнес і займатися цим. Більшість заробітчан тому і шукають роботу за кордоном. В основному це робітничі професії”, — пояснює менеджер.
Водночас він додає, що за кордоном люди непогано заробляють, наприклад, у Чехії це від 1300 до 1500 доларів на місяць, а 150 тис. грн просто так також не даватимуть. “Будуть вимоги, будуть обмеження. Я не думаю, що 150 тисяч грн буде так легко отримати. Важко сказати, поки рішення ще немає і ми не знаємо, як цей механізм буде працювати”, — додає працівник столичної рекрутингової агенції.
Так вважає і Томаш Богдевич і говорить, що більшість заробітчан працюють у Польщі з іншою метою: “Заробляють на нерухомість в Україні, навчання дітей, покращання свого добробуту і не мріють про відкриття власного бізнесу на Батьківщині”. Більш того, за словами Богдевича, зараз навпаки, усе більше українців замислюються над тим, щоби оселитися в Польщі, а остання робить усе, щоб утримати заробітчан.
“Кожен третій українець-працівник у Польщі має плани, які стосуються безпосередньо асиміляції в країні: отримання дозволу на постійне проживання або громадянства, перевезення сім’ї, придбання нерухомості або відкриття бізнесу. Польща зі свого боку намагається утримати трудових мігрантів, спрощуючи законодавство у сфері легалізації проживання та працевлаштування для іноземців і забезпечуючи їх “соціальним пакетом”. Українські сім’ї, які мають посвідку на проживання в Польщі (karta pobytu) з доступом до ринку праці, на рівні з польськими можуть щомісяця отримувати 500 злотих (близько 3700 грн) допомоги на кожну дитину в межах програми “Сім’я 500+” і мати інші пільги, компенсації і пенсію на території Польщі. Такі вигоди мотивують українців асимілюватися в Польщі. І статистка показує, що польський уряд має успіхи у заохоченні трудової міграції. За даними Національного банку Польщі, якщо 2015 року переважна більшість українців (80%) планували своє перебування в країні на термін до одного року, то вже в 2020 році 52% збиралися залишитися на термін більше 3 років”, — наголошує Томаш Богдевич.
Як оцінюють ініціативу заробітчани
Наталія, яка декілька років пропрацювала у теплицях за кордоном, розповіла ТСН.ua, що заробити 150 тисяч гривень можна за пів року у країнах північної Європи, таких, як Данія, Норвегія, Англія. Також, за її словами, якщо добросовісний роботодавець, то понаднормову роботу, а це понад 38-40 годин, будуть оплачувати за подвійним тарифом. “За півроку можна заробити і в Норвегії, і в Данії. Це овочеві теплиці, квіткові, свині, корови, дуже гарно платять на норкових фермах. Але, звісно, багато чого залежить і від витрат. З ресторанами і нічними клубами навряд чи вийде заробити. А ось якщо повноцінно харчуватися і заробляти, то у країнах Північної Європи реально отримувати такі кошти. Ну, можливо, Німеччина ще, але я точно не знаю, як там”, — поділилася своїм досвідом Наталія.
Оксана з Прикарпаття, чоловік якої працює у Чехії, говорить, що 150 тис. грн — це хороші гроші, але для бізнесу, окрім цього потрібно знати, що людям потрібно і як цим управляти. “Так, мій чоловік працює у Чехії, він добре заробляє — нам з двома дітьми вистачає. Та ми живемо у селі, який тут може бути бізнес, окрім продуктового магазину. Я вчителька, мій чоловік працює на будівництві. Які з нас бізнесмени. Було б добре, якби наші зарплати в Україні дозволяли нам працювати тими, на кого ми вчилися, а не їхали за кордон, бо там така ж сама робота оплачується вдвічі більше”, — говорить жінка.
