Пішла з життя відома закарпатка, доктор медичних наук, професор
Завідувачка відділом проблем здоровя сім’ї у Інституті педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України, професор Зореслава Шкіряк-Нижник померла сьогодні у віці 83 років в Олександрівській клінічній лікарні Києва від ускладнень коронавірусу.
Про її смерть повідомив син, Зорян Шкіряк на своїй сторінці у соцмережі: «Наша найрідніша, найдорожча в світі матуся і бабуся Зірка Zoreslava Shkiryak-Nyzhnyk щойно покинула нас і відійшла у кращий світ. Так вирішив Господь і ми приймаємо Його волю. Зараз більше слів нема, у серці біль, сум і порожнеча. Я хочу висловити щиру людську і синівську вдячність, особисто Lyudmila Antonenko та Olga Golubovskaya, а також усім лікарям, медсестрам і санітарам Олександрівська Клінічна Лікарня, котрі протягом двох тижнів самовіддано і професійно боролися за життя моєї матусі»
Народилась Зореслава Антонівна 24 серпня 1937 року у відомій династії лікарів Бращайків, згодом власне покликання стало продовженням родинної справи.
Мати Марія походить із шляхетного роду Волянських із Прикарпаття, закінчила Карлів університет у Празі. Батько Антон Бращайко, родом із Закарпаття, закінчив Віденський університет. Батьки познайомилися в Сорбонні, де здобували післядипломну медичну освіту і згодом одружилися.
Брати батька, Михайло та Юлій Бращайки, були міністрами уряду Августина Волошина Карпатської України. Рідний брат матері, Остап Селянський, хірург, певний час був особистим лікарем митрополита Андрея Шептицького, другий брат Роман — кардіолог у Польщі, сестра Святослава — стоматолог у Канаді. Продовжують династію лікарів: онук Антон Шкіряк — нейрохірург, син сестри Тамари — Норберт Чікош — стоматолог. Донька двоюрідного брата Яреми Селянського — Оксана — неонатолог та його син Святослав — стоматолог, Двоюрідна сестра Зореслави, Віра Селянська (літ. псевдонім — Віра Вовк), відома українська письменниця у Бразилії, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
У 1960 році Зореслава Шкіряк-Нижник закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету, згодом — аспірантуру з педіатрії Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця.
Трудовий шлях почала лікарем-педіатром Міжгірської райлікарні, де працювала 15 років і захистила кандидатську дисертацію.
У 1975 році очолила відділ з вивчення дитячої смертності Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН.
Згодом призначена заступником начальника управління лікувально-профілактичної допомоги дітям і матерям МОЗ України. З 1988 р. — керівник відділення медичних та психо-соціальних проблем здоров’я сім’ї НАМН України.
На базі інституту вченою ініційоване створення першої в Україні кафедри медико-соціальних проблем материнства та дитинства НМАПО ім. П.Л. Шупика. Напрями досліджень вченої — проблеми охорони материнства і дитинства, репродуктивне здоров’я дітей та підлітків, екологія і проблеми здоров’я сім’ї, перинатальна та педіатрична епідеміологія, соціальна педіатрія, етика в біомедицині. Автор понад 420 наукових праць, з яких 9 монографій та посібників. З 1992 р. — науковий керівник комплексного тривалого моніторингового дослідження «Сім’я та діти України».
З 1996 року була представником України у Керівному комітеті з біоетики Ради Європи; була членом робочої групи з підготовки протокольних документів Ради Європи з питань захисту прав та гідності людини в аспекті біомедицини, заступником голови комітету з біоетики при Президії НАМН України, членом Європейського комітету по запобіганню тортур, негуманного чи принижуючого гідність поводження із в’язнями, експертом Національної комісії з захисту суспільної моралі. Член правлінь кількох фахових всесвітніх, європейських та національних асоціацій.
Зоряна Антонівна була двічі одружена. З першим чоловіком Шкіряком Нестором Миколайовичем (світлої пам’яті) були однокурсниками, за фахом – фтизіатр-бронхолог, працював головним клікарем тубдиспансеру Міжгірської ЦРБ Закарпатської області, а згодом – в Науково-дослідному інституті туберкульозу ім. Ф.Г. Яновського. Чоловік у другому шлюбі – Нижник Ігор Йосифович (світлої пам’яті) – відомий український поет і прозаїк, лауреат літературної премії ім. Утриска.
Має двох синів: Антон Шкіряк — майор зенітно-ракетних військ у відставці, Зорян Шкіряк — відомий громадсько-політичний діяч України.
