Аби приховати від людей страшну правду, виробники ліків переманюють до себе чиновників, які їх реєструють

Нерідко люди кажуть, коли не бачать явного ефекту після прийому ліків, що вони підроблені, чи що не те виписав лікар. Але правда набагато страшніша. Газета ЯСНО пропонує вам коротко ознайомитися з уривками із книжки відомого медичного журналіста. Після прочитання його заміток ви набагато менше станете довіряти рецептам лікарів.

Книжка Бена Голдакра із Великобританії «Bad Pharma» («Погана фармакологія») вийшла в 2012 році і спричинила мало не перебудову всієї фарміндустрії. Наразі вона перекладена з англійської на різні мови світу, у тому числі – українську.

Отже, міфи про ліки.

Сфера ліцензування ліків для випуску на ринок – одна з тих вузьких і специфічних областей, де «все за всіх знають». Тобто чиновники, що займаються видачею ліцензій, поступово обзаводяться колом знайомств серед співробітників фармкомпаній, що відповідають за просування, і з часом через ряд  причин починають діяти в їхніх інтересах. Найчастіше це не пряма корупція – чиновників зазвичай не намагаються підкупити безпосередньо, – але результат м’якого впливу і просто тісного спілкування. Важливий фактор полягає в тому, що зарплати в фармкомпаніях зазвичай вище, і багато чиновників через деякий час стають їх співробітниками, тому ще заздалегідь намагаються не сильно псувати відносини з потенційними роботодавцями. Феномен подібного переманювання давно відомий, але так і не зрозуміло, як з ним боротися. Найяскравіший подібний випадок – історія Томаса Лінегрена, який, не пропрацювавши й місяця виконавчим директором Європейського медичного агентства, перейшов на роботу приватного консультанта фармкомпаній, тобто фактично став розповідати їм, як обійти обмеження, які він сам же на чолі відомства тільки що і накладав