Мені 19. Від мене вагітні одразу три дівчини і з жодною з них я не хочу одружуватись

Що робити молодому хлопцю, у якого любовні пригоди закінчилися проблемами. Занадто щедрий на любощі закарпатець Дмитро поділився своєю життєвою історією із газетою ЯСНО і просить поради у читачів.

Мені тільки 19 років. Життя лише починається. Я маю привабливу зовнішність і користуюся успіхом серед дівчат. Часто цим користуюся. Не всім так таланить у цьому плані, як мені.

Та кожна медаль, як відомо, має і зворотній бік. Так сталося, що я влип. Від мене вагітні одразу три дівчата.

Перша з них – Наталія. Вона – моя сусідка. Живемо в одному будинку, тільки вона поверхом нижче. Їй – 32 роки, незаміжня. Не знаю чому, бо жінка вона багата, має свій бізнес. Фігура – як у Венери. Дуже хоче за мене заміж. Днями повідомила, що наші з нею дружні посиденьки вечорами закінчилися тим, що вона чекає від мене дитину. Була на УЗД-обстеженні, лікарка сказала, що хлопчик. Із одного боку це приємно, але з іншого обтяжує. Одружуватись на старшій за себе жінці я не маю ніякого бажання… У ліжку з нею добре, але щоранку прокидатися поруч не хочеться. Хоча розумію, що біля неї я б не бідував. Одним словом, біда та й годі… Зараз привести додому жодну дівчину не зможу, бо вона полює за мною, як мисливець за диким звіром. Це дуже неприємно… Про аборт також мови бути не може. Дитина для неї дуже бажана. Для мене ж – ні.

Інша дівчина – моя колишня однокласниця. Із нею ми нещодавно побачилися в університеті. Вчиться на філології. За два роки, що ми не бачились, вона розквітла, стала дує гарною. Із нею я був тільки раз… у той день, коли ми випадково зустрілися. Ми дуже приємно провели час і ніхто нікому не говорив ні про які подальші зобов’язання. Я думав, що вона це розуміє… Але днями Світлана зателефонувала і сказала, що готується стати мамою. На одруженні вона не дуже наполягає, але манить мене на побачення знову. Я не хочу давати їй марну надію, ми колись ми будемо разом. Не кохаю її і все.

Третя дівчина – Дарина. Вона на рік молодша за мене. Ми познайомилися на дні народження спільної знайомої.  Я з нею зустрічаюся вже більше року. Ми навіть будували якісь плани на майбутнє. Поки я не дізнався про вагітність. От не хочу тепер бути з нею ні за що. Я переконаний, що вона завагітніла навмисне, аби прив’язати мене до себе. Та на мене таке не діє. Не з тих я. щоб був із кимось лише через дитину. Діти зазвичай потрібна жінкам. Якщо покласти руку на серце, мало якого чоловіка вони цікавлять взагалі. У нас же немає материнських інстинктів, ми для іншого на цій землі.

На мою думку, дівчата самі хотіли дітей, самі завагітніли, самі хай і думають, що робити далі. Чому вони мають шантажувати мене аліментами, як Дарина,  силою виманювати на побачення, як Світлана, чи чатувати на мене у під’їзді, як Наталія. Знайти собі нову кохану для мене не проблема. Проблема лише в тому, як відчепитися від цих трьох. Порадьте, будь ласка, щось дієве, бо повзувати з ними життя не бажаю і їхні діти мене зовсім не цікавлять. Не нагулявся я ще, не готовий ні до якого батьківства і тим більше – одруження • Більше унікальних життєвих історій читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост