Вада серця, епілепсія, відставання в розвитку. Подружжя рятувальників без вагань всиновило хворого хлопчика

Кирило та Христина Язєви працюють у Міністерстві надзвичайних ситуацій України. Вона – психолог, а він – рятувальник. Подружжя не мало біологічних дітей, тож вирішило піти на всиновлення. У березні цього року в їхній родині з’явився 2-річний малюк Демид. А невтішні діагнози хлопчика не злякали нових батьків, пише газета ЯСНО.

Крала їжу

Як пише «Твій вибір», Христина не з чуток знає, як воно – рости без батьків. Вона родом із Житомира. Її мама рано померла, батько ще до цього залишив родину. Дівчина фактично опинилася на вулиці.

– Це було життя на виживання. Були такі ситуації, коли доводилося красти їжу, аби вижити. Грошей не було, а їсти хотілося, – пригадує  Христина.

Саме тоді над дівчиною вирішила взяти опіку її рідна тітка зі Львова. В новій родині за 10 – 11 класи Христина повністю змінилася. Її вчасно витягли з тої діри, в якій вона опинилася. Тоді в дівчини і з’явилася мрія – усиновити дитину.

Доля послала Христині хорошого чоловіка. Але власну дитинку подружжя народити так і не змогло. Тож пропозиція дружини всиновити маля сподобалась Кирилу Язєву. Чоловік дуже хотів стати батьком, дати дитині виховання, любов та турботу. Обоє вечорами часто  переглядали один із сайтів у Житомирі з дітками, які чекали на свою майбутню родину. Там і побачили хлопчика, який їм дуже сподобався.

– Звісно, ми хотіли мати своїх дітей, проте не змогли. Але, можливо, ще зможемо. Одне іншому не заважає, – каже Кирило.

Вада серця, епілепсія і відставання в розвитку не злякали нових батьків

Оскільки у Львові діток для усиновлення не виявилося, подружжя вирішило їхати у Житомир – до хлопчика, який запав їм у душу ще з фотографії. Дорогою дуже хвилювалися, як знайдуть спільну мову з дитям і як сам воно їх сприйме.

– Відчиняються двері в групу – і виходить наше мале чудо: худеньке, заросле, одяг на ньому такий великий, що аж висить. Коли я побачив Демида, то одразу відчув, що це наша дитина і ми його забираємо, – каже Кирило.

Христина також з першого погляду всім серцем полюбила малюка.

– У нас одразу було таке відчуття, що це наш син і ми його нарешті знайшли. Нас попереджали, що в нього важкі хвороби: і вада серця, і епілепсія, і відставання в розвитку. Попри те, що пише в карточці, ми знали, що точно забираємо його додому, – додає Христина .

Пара задумується і про донечку

Забрали хлопчика в березні 2021 року, а у квітні відсвяткували 2 рочки. З малюком не було просто. Він багато капризував, не спав ночами. Сам не ходив, батьки тримали його за ручки  і вчили робити кроки. Був дуже худенький, не говорив і навіть звуків ніяких не видавав. Тепер же це зовсім інша дитина – справжній непосида і веселун. Демид вже навчився їздити на біговелі. Дуже любить гойдалки і дитячі майданчики. А ще він комунікабельний, йде на контакт з дітьми і дуже любить кататись на гойдалці.

Родина обожнює подорожувати. Практично кожних вихідних вони «на колесах». До такого активного відпочинку привчають і свого синочка.

– Ми дуже любимо музеї, замки, водоспади та природу, прогулянки з тваринами. Нам це подобається, тому привчаємо Демида до такого дозвілля, – розповіла Христина.

Жінка ж досі переглядає сайти Мінсоцполітики і приглядається до діток. Її материнське серце знову шалено б’ється від одного фото. Це дівчинка.

– Я думаю, поки вона не заплітатиме косичок, то не заспокоїться, – сміється Кирило • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост