Як із заповідного Синевира здоровий ліс стає в Європі піддонами

Ділова деревина, вирубана в заповідних лісах Карпат експортується до Європи, де з неї роблять дерев’яну тару. Походить ця деревина із національного природного парку «Синевир», де її рубають як хвору вибірково санітарними рубками, пише газета ЯСНО.

Національний природний парк «Синевир» входить у десятку найбільших національних парків України. 31 тис. га заповідних лісів у серці Українських Карпат. Тут знаходяться «око Карпат» – озеро Синевир, перший в Україні реабілітаційний центр бурого ведмедя, а з 2017 року букові праліси нацпарку включили до світової спадщини ЮНЕСКО, пише «ПравдаЄ».

Відповідно до законодавства України та Положення про свою діяльність, у НПП «Синевир» мають займатись науковою і еколого-освітньою роботою, рекреацією, охороняти та відтворювати природу, а також підтримувати місцеві промисли для збереження історично-культурної цінності території нацпарку.

Рубати не можна!

Господарська діяльність у національних парках строго регламентується законодавством і дозволена лише у господарській зоні. Але й те тільки така, що не шкодить природі і не призводить до зниження рекреаційної цінності. Саме у цій зоні розташовані села з інфраструктурою та дозволені вибіркові санітарні рубки для забезпечення дровами населення і бюджетних установ, а також для потреб самого парку – від опалення і до облаштування лісової та туристичної інфраструктури.

Ті ж самі вибіркові санітарні рубки також дозволені в зоні регульованої рекреації. Їх призначають тоді, коли ліс хворіє чи дуже ослаблений і існує потреба зберегти та забезпечити нормальний розвиток дерев. Підставою для проведення цих рубок є акт лісопатологічного обстеження.

«На території національного парку, природно-заповідний фонд, згідно чинного законодавства заборонені рубки головного користування. Ми не ведем лісового господарства. Тобто ми, навіть, не ведем рубок догляду. Ми тільки проводимо заходи з поліпшення санітарного стану лісів і конкретно з них – лише вибіркові санітарні рубки. Суцільні санітарні рубки заборонені на території парку.

Вибірково санітарні рубки призначаються за рішенням комісії. Не одноосібно, якимось там лісничим, начальником, чи ким. Виявляються насадження, де є пошкодження дерев шкідниками, в основному у нас це короїд типограф. Інколи вершинний короїд. Далі таке поширене захворювання як коренева губка. Раніше було – рак ялиці. Дальше – вітровальні, буреломні дерева», – пояснює начальник відділу охорони ПЗФ НПП «Синевир» Василь Субота.

Закон України «Про природно-заповідний фонд» не дозволяє проводити у об’єктах природно-заповідного фонду, якими є і національні природні парки, комерційні рубки. Однак, там згадується лише про рубки головного користування, тоді як певний відсоток виходу ділової деревини характерний для рубок усіх видів (вибіркові санітарні рубки, рубки догляду, прохідні рубки – ред.). Це знають в Уряді, тому 28 грудня 2020 року внесли зміни у Постанову Кабінету Міністрів №1913 від 28 грудня 2000 року, яка вже рік як дозволяє об’єктам ПЗФ реалізовувати пиломатеріали. Для національних парків деревина, з якої нарізають ці пиломатеріали, може походити з будь-якої зони крім заповідної.

Маршрут Синевир – Європа

2019 – перша половина 2020 року. Ліс-кругляк з національного природного парку «Синевир» експортується у вигляді пиломатеріалів до Європи. За ці півтора року обласним управлінням лісового та мисливського господарства у Закарпатській області видано понад півтори сотні сертифікатів походження для здійснення експортних операцій на круглі лісоматеріали породи ялина на загальний об’єм понад шість тисяч кубометрів.

Це ділова деревина гатунків А-D довжиною від 5-ти до 9-ти метрів і діаметром до 60 см і більше. З таких колод будують лазні і дерев’яні будиночки. Або ж ріжуть на брус і дошки, як потім теж використовують у будівництві чи виробництві тари.

Журналісти отримали у розпорядження пакети документів, які подають для отримання сертифікатів походження і виявили, що у випадку сімнадцяти сертифікатів 570 кубометрів лісу із нацпарку «Синевир» у вигляді обрізних пиломатеріалів поїхало на підприємства Угорщини – у Дебрецен та Сегет (MEDIAR ENCARGO KFT, AL-FA KFT, «SZALOKY FAARU» KFT), Праги (KRYMMARINA S.R.O, ROBOTOUR S.R.O.), та на виробницта піддонів у італійські містечка (M.D.P S.R.L., CASADEI PALLETS SRL, NORD PALLETS DI ASSON MARIO & C, NATURALMENTE LEGNO SRL). Наявність економічних зв’язків у закарпатських підприємців з цими компаніями, підтверджують також дані з ресурсу Importgenius.

За цю деревину покупці з Європи у 2019 році сплатили понад 60 тисяч євро. У перерахунку на гривні це 1,8 мільйона. Згідно документів вартість одного кубометра дерева коливалась від 70 до 115 євро. У той же час, як свідчать дані у супутній до сертифікатів походження документації, вартість цієї деревини в Україні нижча у шість разів.

У нацпарку підприємцям відпускали деревину по ціні 400-600 грн. за 1 кб.м. Невистачаючі об’єми вони докуповували вже у ДП «Міжгірське лісове господарство» або інших підприємців по середній ціні 900-1000 грн. за 1 кб.м.

Директор НПП «Синевир» Микола Дербак розповідає, що при санітарних рубках у нацпарку вихід ділової деревини становить близько 25-30%. Цю деревину виставляють на електронні торги через ЛІАЦ і що з нею відбувається далі – йому невідомо.

Скільки рубають у «Синевирі»

Згідно з офіційними статистичними даними по лісозаготівлі, у «Синевирі» заготовляється третина з усієї деревини, ділової та дров’яної, яку рубають у нацпарках України. У 2020 році тут заготовили 21 743 м.куб., з яких 21 477 м.куб. довгомірні лісоматеріали. З цього об’єму реалізували 19 221 кубометрів: 5170 м.куб. як ліс-кругляк, інше – як дрова.

За 9 місяців 2021 року заготовили 12 263 м.куб. деревини, з якої 12 073 м.куб. довгомірні лісоматеріали. З цього об’єму реалізували 10 539 кубометри. Третину, 3204 м.куб., як ліс-кругляк.

Як розповів начальник відділу охорони ПЗФ НПП «Синевир» Василь Субота, у нацпарку застосовують лише вибіркові санітарні рубки і рубають лише хворі дерева. Спочатку ділянку обстежує комісія і дає своє заключення, а потім перелік ділянок і виноситься на науково-технічну раду, яка його затверджує:

«Насадження обстежується комісією, до якої входять представники національного парку, представники обласного управління лісового та мисливського господарства, лісопатологічна служба з Карпатського національного парку, вона у нас як регіональна на Карпати, і спеціалісти Івано-Франківського лісозахисту. Ця комісія обстежує насадження і дає заключення можна рубати чи не можна рубати те чи інше дерево. І діляночку в цілому теж обстежує. Потім складається перелік ділянок і виноситься на науково-технічну раду, в яку входять як представники парку, так і провідні науковці з УжНУ, представники департаменту екології і природно-заповідного фонду з Києва.

Звичайно, як і в будь-якого іншого живого організму чим старіше, тим більше хворіє. Від 80 і вище. 90-100-110 (років). Якщо більше 120-ти, 130-140 років, то вже рубати не можна. Там є обмеження згідно законодавства. Це рахуються як старовікові ліси. Там не пропускають рубок.»

Крім того, щороку Міндовкілля встановлює ліміти на лісозаготівлю у природно-заповідному фонді. Це означає, що більше рубани ніж дозволено не можна. Для НПП «Синевир» ці ліміти на лісозаготівлю, а також на ліквід, тобто господарську деревну – діловий ліс і дрова, у 2019 році становили 13 527 м.куб., з яких 10 790 на ліквід; у 2020 році 11 220 та 9 338 м.куб. відповідно; на 2021 рік затверджений ліміт складає 14 779 м.куб.

Як вже сказав директор нацпарку Микола Дербак, вихід ділової деревини із вибіркових санітарних рубок становить близько 25-30%. Статистика рубок за 2018-І півріччя 2021 року показує, що найбільше заготовляють ліс у Синевирському, Остріцькому та Синевирсько-Полянському природоохоронних науково дослідних відділеннях.Більшість лісів там – зона регульованої рекреації.

А також для для ВВПР – відділу використання природних ресурсів, який входить у структуру НПП «Синевир» і передбачений для забезпечення господарських потреб самого парку.

Еколог Оксана Станкевич-Волосянчук вважає, цей відсоток виходу ділової деревини із санітарних рубок у нацпарку занадто високий:

«На перший погляд справді впадає в око великий відсоток. При чому, статистика із року у рік це двадцять, двадцять п’ять і тридцять відсотків у цьому році. Це досить високий вихід ділової деревини із вибіркових санітарних рубок. У середньому, із вибіркових санітарних рубок у смеречниках виходить 10-15%, ну до 20-ти.

Але ті цифри, які ми бачимо по статистиці в «Синевирі», трошки насторожують. Можуть виникати запитання. Можливо там були вітровали, можливо буреломи. Але, все-таки, цю статистику ми бачимо протягом кількох років поспіль. Буреломи і вітровали щороку не відбуваються. Це якраз той момент, коли виникає питання: чому такий високий відсоток виходу ділової деревини. При чому у тих місцях, ще по зонуванню є зона регульованої рекреації. Тобто, це не господарські ліси».

Про що мовчить ліс

Кінець травня 2021 року. Період тиші. У цей час розмножуються дикі тварини, тому проводити санітарні рубки у нацпарку заборонено. Команда журналістів медійного порталу «ПравдаЄ» вирушає до НПП «Синевир» шукати місця, де могли вирубати ліс, що поїхав до Європи.

Наша мета – спробувати дістатись урочища Яворовець у Синевирському ПОНДВ, звідки походила більшість лісу на які видали сертифікати походження, та урочища Студений у Синевирсько-Полянському ПОНДВ. Обидва урочища знаходяться у зоні регульованої рекреації, де рубки проводяться лише в разі необхідності врятувати ліс від хвороб.

У липні минулого року місцевий мешканець на своїй сторінці у мережі Фейсбук виклав фото зрубаних дерев і захаращених лісосік стверджуючи, що це саме згадані урочища. Пізніше допис видалили, але фото ми встигли зберегти.

Дорогою, що веде до урочища Яворовець фіксуємо кілька вантажівок з лісом. Ближче до місця – лісовоза, який переїжджає річку вбрід.

Далі ще одне урочище – Студений. Фотографії місць проведення санітарних рубок тут влітку минулого року так само були у Мережі. Дорогою зустрічаємо лісовоза. Вантажівка, як і та що зустрічали дорогою до урочища Яворовець, навантажена ялинами. На півдорозі до сказаного місця натрапляємо на майданчик зі свіжими пнями та тирсою.

Зібраний фото- і відео-матеріал ми розмістили на публічному ресурсі фіксування правопорушень у лісовій сфері savecarpathianfores.org, який адмініструє ГО «ЕКОСФЕРА». Надані матеріали адміністратори сайту направив звернення в Держекоінспекцію Закарпатської області. В ДЕІ у зафіксованих фактах порушень не побачили.

До складу науково-технічної ради, яка затверджує перелік ділянок на яких мають провести вибіркові санітарні рубки, входять представники департаменту екології Закарпатської ОДА. Ми поцікавились у представників держави, чи бувають зловживання на вибірково-санітарних рубках у заповідних лісах. А також як вони впливають на те, щоб ці ліси не втрачали своєї рекреаційної цінності.

«На адресу облдержадміністарції (повідомлень) щодо незаконних рубок, у тому числі у природо-заповідному фонді, можу сказати за останні два роки не надходило. Тому ми не направляли якісь крищучі факти на адресу прокуратури чи Держекоінспекції. Ми тільки в межах державного контролю надсилаємо публічну інформацію, дозволи на спеціальне використання, із затвердженим Міністерством захисту довкілля лімітом.

Якщо до нас надходить якась інформація, є скаржники чи заявники, які володіють інформацією і направляють на адресу облдержадміністрації, ми перенаправляємо її органам державного контролю», – прокоментував начальник відділу регулювання природокористування та розвитку заповідної справи департаменту екології Закарпатської ОДА Юрій Бахарєв.

У останні півтора року у Національному природному парку «Синевир» продовжили заготовляти у зоні регульованої рекреації ліс-кругляк, що експортується до Європи і стає там черговим європіддоном. Проте у менших об’ємах. З 1 червня 2020 і по 31 жовтня 2021 року на деревину з нацпарку видано усього 34 сертифікати походження, проти півтори сотні півтори сотні з 1 січня 2019 по 1 червня 2020 року.

Схоже ситуація із вибірковими санітарними рубками, якими так люблять зловживати у державних лісгоспах, дісталась і природно-заповідного фонду. Відсоток виходу тут ділової деревини з цих рубок викликає цілком логічне питання: або ліс у тут дуже хворий; або це годівниця, з якої всі беруть максимум, віддаючи по мінімуму • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост