В Ужгороді вся Петефі пахне глінтвейном
Багато різновидів є, один із них – зі свіжим ананасом, як видно на фото газети ЯСНО.
Глінтвейн – стародавній зігріваючий і надзвичайно смачного напій з червоного вина та спецій. “Палаюче вино” або “розпечене вино” – так перекладається “glühender Wein” з німецької мови.
Суперечки про те, хто першим винайшов глінтвейн не припиняються і досі. Про його корисні властивості знали ще як в античні часи, так і в середньовіччі і вживали як ліки від простудних захворювань. Крім того, було відмічено, що вино з прянощами зберігалося довше звичайного. У Стародавньому Римі вино з прянощами пили холодним, а в Північній Європі підігрівали і присмачували галангалом.
Зберігся рецепт глінтвейну, переписаний у 1390 році із стародавніх рукописів Гіппократа:
“Три унції кориці і три унції імбиру. Одна міра іспанського нарду. Гвоздика, стручковий перець, трава галінгал (родич імбиру) і мускатний горіх. Майоран і кардамон – кожного по чверті унції. Гвінейська зерна (малагетта, гвінейський перець) і квітки кориці – того й іншого по десятій унції”.
Найдавнішим оригінальним рецептом вважається запис у книзі рецептів невідомого римського жителя, яка дійшла до нас через два тисячоліття. Там можна прочитати рецепт про “вина зі спеціями”, які в ті часи коштували досить дорого – кориця, чебрець, гвоздика, лавровий лист, коріандр. Предок глінтвейну в ті часи був доступний тільки заможним громадянам Риму. У середньовіччі в багатьох європейських країнах глінтвейн став символом різдвяних свят і гулянь. І приблизно в цей же час на півночі Європи народився класичний рецепт приготування глінтвейну.
Зараз в Ужгороді жоден новорічно-різдвяний ярмарок не обходиться без глінтвейну.
