Угорська, словацька й тамільська в Ужгороді. Історії трьох людей до Дня рідної мови
Угорською, словацькою, чеською, румунською, англійською та іншими мовами спілкуються вдома жителі Закарпаття. У міжнародний День рідної мови, який відзначають 21 лютого, Суспільне у них дізнавалося, як жити в Україні і водночас не забувати рідну мову.
Ужгородка Андрея народилася та виросла у сім’ї угорців. Жінка розповідає: навчалася в угорськомовній школі, там вивчала й українську. Тепер із сином вдома спілкується угорською, а на роботі державною.
“У мене в родині усі угорськомовні, етнічні угорці, але ми вільно володіємо українською мовою також. Я з дитиною вдома спілкуюся виключно угорською, чоловік спілкується з дитиною українською мовою, наразі дитина знає три мови: угорську, українську, англійську вчить”, – зауважила жінка.
Светлана Сурова навчає учнів своєї рідної мови. Вона працює вчителькою словацької. “В Ужгороді викладаю вже 11 рік поспіль. Я навчала дітей в 21 школі, а відтак перейшла в четверту. Наразі навчаю словацької мови третьокласників. Впродовж тижня я в Ужгороді, а на вихідних їжджу додому до Словаччини, там моя родина, тому, звичайно, що їду до своїх рідних”, – поділилася вчителька.
Олеся Колодій/Суспільне
Тамільську мову вважає рідною Харі Крішнан. Каже, що вона нараховує двісті сорок сім букв. Чоловік народився у Південній Індії. Останні десять років живе в Україні, вісім з яких в Ужгороді.
“Я був у Луганську, вчився там у медичному університеті, далі, коли політична ситуація у 2014 році там погіршала, і розпочалася війна, я продовжив навчання тут – в Ужгороді. Тут і почав спілкуватися. Я був одним із найперших іноземних студентів, які вчилися англійською мовою у нашому університеті УжНУ. Тоді у колі спілкування було дуже багато українців. І всім було цікаво – звідки ці люди, як потрапили сюди. Мені це допомогло вивчити українську мову”.
Харі Крішнан
Харі каже: аби пам’ятати рідну мову, щодня телефонує родичам до Індії. Однак і надалі планує вдосконалювати свою українську.
