Від долі України залежить майбутнє Європи: що стоїть за словами міністра оборони Латвії щодо Німеччини

Серед численних висловлювань щодо загрози масштабного російського вторгнення в Україну гучно пролунала заява міністра оборони Латвії Артіса Пабрікса • Цілу статтю читай у газеті ЯСНО •

Різко розкритикувавши позицію Німеччини, він назвавши її такою, що жодним чином не відповідає вимогам НАТО та ЄС, пише Радіо Свобода.

«Маю сказати, що блокування передачі естонських гаубиць Україні сприймається як ганебна позиція у всіх трьох країнах Балтії, а також у всіх державах Північної Європи», – заявив міністр.

Однією з причин він назвав «дуже тісні ділові та економічні зв’язки між Німеччиною та Росією».

«Це кидає тінь на всі досягнення, які, як ми заявляємо, є наріжними каменями ЄС. Насправді позиція Німеччини більше не має нічого спільного з ціннісною зовнішньою політикою. Якщо нічого не зміниться, Євросоюз не має майбутнього», – жорстко підкреслив Пабрікс та наголосив, що від Німеччини чекають «нарешті, що вона візьме на себе провідну роль у Європі».

«Німеччина має стояти на стороні Європи та трансатлантичної єдності. Не десь посередині», – резюмував він.

Чим загрожують розбіжності між «старою» та «новою» Європою?

Ці слова латвійського міністра додатково висвітлюють нинішній стан відносин у Євросоюзі, який став очевидним після відвертої заяви тепер вже колишнього командувача німецьких ВМС Кай-Ахім Шенбаха.

Висловлювання Шенбаха про повагу до Путіна, упевненість у незворотності відторгнення Криму та проти вступу України та Грузії до НАТО, які безсумнівно поділяє, хоч і відверто не проголошує значна частина німецьких високопосадовців, шокували багатьох в Україні. Водночас вони не стали жодним відкриттям для сусідів Німеччини з числа країн Центральної Європи, які вже давно звертали увагу на політику, які підриває загальну європейську безпеку і солідарність на догоду інтересам Берліна.

«З тривогою спостерігаю за ситуацією в Україні та за реакцією наших сусідів з Німеччини перед загрозою з боку Росії. Великим розчаруванням, серед іншого, є відмова Німеччини у згоді на постачання зброї з Естонії державі, яка готується захищатися від агресора», – заявив польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.

«На жаль, чорний сценарій, про який ми давно попереджали, має місце – будівництво «Північного потоку-2», газовий шантаж Росії, мільярди, вкладені Путіним в Європі, а також гроші, «вкладені» у колишніх політиків та лобістів, дають йому інструменти тероризувати інші європейські країни», – додав він.

Про таку небезпеку давно попереджали країни східного флангу НАТО, від цього багато разів застерігали політики Польщі, Румунії, країн Балтії та скандинавських держав.

Однак фраза про загрозу майбутньому ЄС через політику Німеччини настільки гостро пролунала чи не вперше. Раніше звинувачення у розхитуванні європейського човна переважно звучали з боку західноєвропейських політиків на адресу Польщі. Отже, сьогоднішня безпекова криза, яка стосується не лише України, а й усієї Європи, чітко відтіняє проблему домінування у ЄС насамперед Німеччини та меншою мірою Франції.

Прагнучи здійснювати вирішальний вплив у зовнішній, економічній, кліматичній та міграційній політиці Євросоюзу, визначати ціннісні пріоритети, бути арбітром у питаннях верховенства права тощо, вони одночасно не можуть (або не хочуть) відіграти для країн Центральної та Східної Європи роль гаранта безпеки, хоч і мають для цього достатній воєнний, промисловий і демографічний потенціал.

Роль, яку свого часу після Другої світової війни і фактично до розпаду СРСР забезпечували їм самим Сполучені Штати Америки.

Не слід забувати й слова німецького президента Франка-Вальтера Штайнмаєра, сказані у лютому 2021 року.

Обґрунтовуючи необхідність добудови «Північного потоку-2», він згадував «дуже багату історію з Росією» та понад 20 мільйонів жертв німецького вторгнення до Радянського Союзу якось так, як ніби жертви Другої світової війни не мають при цьому жодного відношення до України, Польщі та інших країн, що постраждали від нацистської агресії. Навпаки, щодо нас діє зворотна логіка – Німеччина начебто не хоче надавати Україні зброю, з якої потім можуть вбивати росіян.

Саме тому слова міністра закордонних справ Німеччини Анналени Бербок про те, що суперечка щодо необхідності підтримувати Україну наданням зброї не повинна внести розкол між країнами Заходу та важливість чинити спротив «усім зовнішнім спробам розділити нас» виглядають щонайменше дивними після її ж заяви за результатами переговорів у Москві з Сергієм Лавровим: «Росія та Німеччина – країни, які відіграють важливу роль у Європі. Ми бачимо великий потенціал співпраці з багатьох питань» • Повний текст читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост