“Нас вивезли примусово”. Тисячі маріупольців тепер – у росії
Україна звинуватила росію у примусовому переміщенні тисяч мирних жителів із Маріуполя, стратегічно важливого портового міста, зруйнованого російськими обстрілами.
Росія розмістила близько 5 000 людей у тимчасовому таборі у Безіменному на схід від Маріуполя, що видно на супутникових фото.
• Набагато більше інформації, коротких новин, відео, мемів, жартів у Telegram https://t.me/zakarpatpost
Віцепрем’єр-міністр України Ірина Верещук каже, що 40 тисяч людей перемістили з України до утримуваних Росією територій без будь-якої координації з Києвом, пише ВВС. Україна.
Біженка з Маріуполя, яка зараз перебуває у Росії, сказала: “Усіх нас вивезли примусово”.
Деякі українські чиновники описують дії Росії як “депортацію” та “фільтраційні табори” – відгомін війни Росії у Чечні, коли тисячі чеченців були жорстоко допитані у імпровізованих таборах, а багато людей зникли безвісти.
Це міжнародно визнане порушення прав людини з боку сторони, яка воює, – депортувати мирних жителів на свою територію.
У той час як 140 тисяч людей спромоглися втекти з оточеного Маріуполя, інші 170 тисяч досі перебувають там у пастці, кажуть у міській раді.
Безжальні російські обстріли за понад три тижні перетворили місто на руїни, його налякані мирні жителі ховаються в підвалах, у яких відчайдушно не вистачає води, їжі та ліків.
ВВС не може самостійно перевірити дані про евакуйованих із Маріуполя чи кількість убитих там.
Відносно небагато жителів Маріуполя втекли через узгоджені обома сторонами гуманітарні коридори. Україна каже, що російські війська продовжували обстрілювати шляхи евакуації, які мали бути безпечними.
У тих частинах Маріуполя, що захоплені росіянами, у мирних жителів – голодних, спраглих і часто хворих – не було іншого вибору, як вони розповідають, окрім як вирушити на контрольовані Росією території чи у саму Росію.
Метт Морріс, речник Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), сказав, що вони можуть евакуювати цивільних осіб та надати допомогу лише у випадку, якщо Росія та Україна нададуть гарантії безпеки, а цього поки що не сталося, хоча комітет звертався до обох сторін.
“Сторони повинні бути гарантами і мати угоду, щоб дозволити безпечний прохід. Вони повинні оприлюднити маршрут і дати достатньо часу людям, щоб вийти”, – сказав він BBC.
Міжнародне гуманітарне право, за його словами, “вимагає, щоб людям було дозволено виїжджати, але не примушувати їх виїжджати”. Воюючі сторони повинні дати дозвіл на допомогу і на те, щоб люди могли залишитися, якщо вони цього хочуть, пояснив він.
“Ситуація у Маріуполі безвихідна – ми закликали сторони сприяти безпечному доступу та виходу”, – сказав він, та додав: “Наразі у нас немає команди, яка могла б отримати доступ (до міста – Ред.)”.
Ірина, біженка з Маріуполя та волонтерка Червоного хреста, поговорила з Вайром Девісом із ВВС через Zoom у домі своїх родичів у Росії.
Вона сказала, що їй та іншим людям, які ховалися в укритті, російські солдати сказали залишити його заради їхньої безпеки. Після обстрілу будівля горіла.
Вони пройшли чотири кілометри до російського блокпоста, і звідти їх вивезли далі на схід, у самопроголошену “ДНР”.
“Опинившись там, ви повинні були вирішити, залишатися в ДНР чи поїхати до Росії”, – каже Ірина.
“Деякі люди похилого віку, яких я знаю і яких я зустріла на розподільному пункті, не знали, куди вони прямують і для чого. Вони думали, що зможуть побути у Ростові пару місяців… а потім, можливо, повернуться у Маріуполь”, – розповіла жінка.
“Натомість їх відвезли у Самару. Вони сказали, що не знають, що там робити, і житло там надається лише на два тижні”, – додала Ірина.
Давні зв’язки між Росією та Україною означають, що багато українців мають родичів у Росії. Але неясно, скільки маріупольських біженців охоче поїхали до Росії, чия армія знищила їхнє місто.
21 березня державна “Российская газета” повідомила, що довгій колоні транспортних засобів знадобилося понад дві години, щоб дістатися до Безіменного, прибережного села на схід від Маріуполя. Близько п’яти тисяч людей розмістили там у наметах, школі та клубі. МНС Росії направило туди допомогу та працівників.
По дорозі мирних жителів на блокпостах зупиняли бойовики ДНР, які брали відбитки пальців та фотографували людей.
“Їхні дані перевіряються у базі розшукуваних злочинців. Однією з ключових проблем є нестача сімкарт, і не у всіх є мобільний телефон”, – пише державна російська газета.
Росія заперечує, що примусово переміщує тисячі українців зі своєї країни.
Заступник мера Маріуполя Сергій Орлов розповів ВВС, що у місті “хтось помирає від зневоднення та нестачі їжі, хтось помирає від нестачі ліків, інсуліну”. Багато тіл залишилося лежати на вулицях, оскільки збирати їх дуже ризиковано.
“Російські солдати просто відкривають укриття і кажуть їм (мирним жителям – Ред.): “Дивіться, у вас є 5 хвилин на евакуацію в цьому напрямку. Просто йдіть, пройдіть 3-5-7 кілометрів, і автобуси перевезуть вас на тимчасово контрольовану (Росією – Ред.) територію”. Якщо ви не підете, цей будинок розбомблять за годину”, – пояснює Орлов.
Десятки маріупольських біженців перебувають у спортивному центрі в Таганрозі, російському місті між Маріуполем і Ростовом.
Російські ЗМІ повідомляють, що сотні людей також відправили потягами на понад 1000 кілометрів на північ до Ярославської та Рязанської областей.
Міністерство оборони України стверджує, що Росія масово переселяє українців з окупованих територій у віддалені частини Росії, включно з Сахаліном на Далекому Сході.
“Після проходження фільтраційних таборів українців відправляють в економічно депресивні райони Російської Федерації. Кінцевим пунктом призначення називають низку північних регіонів, зокрема Сахалін”, – кажуть у міноборони України.
“Українцям “пропонують” офіційне працевлаштування через центри зайнятості. Ті, хто погоджуються, отримують документи про заборону виїзду з російських регіонів на два роки”, – йдеться у повідомленні міністерства у фейсбуці.
Україна закликала МКЧХ не відкривати офіс у Ростові-на-Дону – крок, який обговорюється з російським Червоним Хрестом. Україна каже, що це може легітимізувати депортації.
Але МКЧХ наполягає, що “не хоче відкривати офіс на півдні Росії для “фільтрації” українців, як стверджується в багатьох повідомленнях”.
“Це не наша роль, ми цього не робимо. Ми не відкриваємо табір для біженців”, – кажуть вони.
“Ми б не підтримали жодну операцію, яка суперечить волі людей і нашим принципам”, – стверджують у Міжнародному комітеті Червоного хреста.