Як ділитимуть гуртожиток УжНУ студенти та вимушені переселенці
Студентам, яким з нового навчального року прогнозують очне навчання, може не стати місця в гуртожитку. Сьогодні їхні кімнати зайняті вимушеними переселенцями.
Скоро розпочнеться новий навчальний рік, який, як обіцяють, буде очним. Тож невдовзі студенти знову претендуватимуть на свої місця у гуртожитку, в яких зараз мешкають вимушені переселенці, пише ПравдаЄ
З прифронтових та окупованих територій люди, у прямому сенсі, тікали з пустими руками. Часто без документів, грошей та в одязі, якому їх застала війна. Знайти житло їм в Ужгороді важко, тому гуртожиток УжНУ для багатьох став “домом”. А для багатьох переселенців платити навіть за гуртожиток – уже справжній виклик.
«Це дуже дорого. Вісім-десять тисяч гривень — однокімнатна квартира. Ми ж втікали в нікуди не тому, це не курорт. Думаю, усе вирішиться з погляду гуманності», — розповідає Ірина Самойлова, яка евакуювалася з Харкова і намагалась знайти квартиру.
Студмістечко і студенти
Студмістечко Ужгородського національного університету стало прихистком для понад 1020 вимушено переселених українців. З початку нової активної фази російсько-української війни 24 лютого, багатьох студентів попросили звільнити кімнати, або ж розміститися з іншими ужнівцями більш компактно. Вільні місця надавали внутрішньо переміщеним особам з усієї України.
Студентка УжНУ Неля Зорівчак розповідає, умови проживання в кімнатах приблизно на одному рівні. Однак недоцільно переселяти молодь, яка мешкала довгий період на одному місці. Тим паче, що багато студентів взагалі можуть обрати заочну форму навчання. Причина та ж — неможливо знайти дешеве житло, звідки було б комфортно дістатись на пари до університету.
Це підтверджує інша студентка, Іванна Мондок з філологічного факульету. Знайомих чи рідних в Ужгороді дівчина немає.
«Багато варіантів немає, хіба що знімати квартиру. В Ужгороді не маємо нікого зі знайомих, і жити ніде, тільки наша кімната», — хвилюється Іванна.
Втім іноді рішення зовсім несподівані: є молодь, яка готова поступитися своїми кімнатами. «Буду ходити на роботу та зніматиму квартиру. Цим людям потрібніший цей гуртожиток, ніж мені», — ділиться планами ужнівець Данило Бухай.
А що кажуть переселенці?
За інформацією з департаменту соціального захисту населення, сьогодні в Закарпатській області на обліку перебуває понад 155 тисяч внутрішньо переміщених осіб.
Й хоча нині спостерігаємо тенденцію, як дехто вже повертається додому, ажіотаж на житло залишається. Хто немає грошей винаймати, користується наданим державою житлом.
Переселенці, що мешкають в студмістечку УжНУ розуміють – це дім студентів насамперед. Проте й їм самим дітись ніде. Деякі, навіть, готові платити за «комуналку» (воду, газ, світло).
Такої позиції притримується Роберт Натрошвілі, професор Київського університету, який евакуювався в Ужгород.
«Тут мають жити студенти. Це дім студентів, їхнє право, будинок, але я вважаю, що керівництво області, міська рада будуть думати, куди переселити. Не планую покидати гуртожиток, навпаки, поки немає куди йти, але, безумовно, за «комуналку» як мінімум платити треба: за воду, газ, світло. Ми це все розуміємо, треба платити, і ми будемо», — каже професор.
Як варіант розглядають і переїзд в інше місто, де все ж можна буде жити безкоштовно. «Якщо потрібно, будемо платити, або ж поїдемо знову кудись. Залежить, скільки доведеться оплачувати», – каже Євген, котрий з дружиною та трьома дітьми приїхав з Лисичанська.
Сьогодні переселенці мешкають в гуртожитку на безоплатній основі. Але скоро все може змінитися. За їхніми словами, їм вже озвучили суму за комунальні послуги.
«Із першого числа планують брати з нас плату. Як оплачувати — поки важко сказати, немає такої можливості. Орієнтовно озвучили суму 1400 гривень», — зазначив Сергій Іллєшенко, мешканець Чугуєва Харківської області.
Без даху над головою не залишиться ніхто
Директор студмістечка Василь Кепич розповідає, що в УжНУ нині бракує вільних кімнат. В пріоритеті зараз студенти, тому нових переселенців у гуртожиток зараз не заселяють.
«Вільних зараз кімнат немає. Потрохи заселяємо студентів, які проходитимуть літню практику. Готуємося до вступної кампанії. Людей поки що не виселяємо, важко спрогнозувати, як буде надалі. Нині просто не проводимо заселення. Залишаємо місця для студентів».
Над вирішенням питань пошуку більш довгострокового й середньострокового житла керівництво області активно працює. Бо ж динаміка з гуртожитками, школами, дитсадками, де мешкають переселенці, постійно змінюється. Петро Добромільський, заступник голови Закарпатської ОВА каже, що скоро ситуація владнається.
«Шукаємо джерела фінансування для того, щоб робити відповідні реновації для відселення з цих закладів, але поки що зарано це коментувати. Оскільки тривають активні бойові дії і люди зараз теж приїжджають до нас. Найближчим часом повідомимо про конкретні дії, кроки», – обіцяють в ОВА.
