Після війни не жінки поїдуть назад в Україну, а їхні чоловіки вирушать за кордон, — соціологиня
За словами Елли Лібанової, європейці через війну нарешті почали відокремлювати українців від росіян. Водночас вчена сумнівається, що громадян України вже ідентифікують як частину європейського простору.
Українки з вищою освітою, які виїхали в інші країни, можуть знайти хорошу роботу за кордоном і навряд чи вже повернуться додому. Про це директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України ім. Птухи Елла Лібанова розповіла в інтерв’ю “Суспільному”.
чена навела дані німецьких фахівців, згідно з якими 70% жінок, які виїхали за кордон, мають вищу освіту.
“Освіта свідчить про здатність людини навчатися. Якщо жінка з вищою освітою не може знайти собі роботу за фахом, вона просто навчиться іншої спеціальності”, — пояснила вона.
За словами соціологині, існує ризик того, що після закінчення війни не жінки поїдуть назад до України, а їхні чоловіки вирушать за кордон.
“Що ми можемо зробити — і не лише влада, а все суспільство? Зберігати зв’язок із ними”, — прокоментувала вона.
Питання повернення українців також залежить від тривалості війни. Чим довше громадяни перебуватимуть в інших країнах, тим більше вони там адаптуватимуться, стверджує Лібанова.
Відповідаючи на запитання щодо необхідності провести в Україні перепис населення, який раніше планували провести у 2023 році, вчена наголосила, що війна лише загострила цю потребу, проте за нинішніх умов це неможливо зробити.
“Перепис населення треба проводити тоді, коли міграція населення є мінімальною. А в нас зараз просто половина жителів України живе не там, де зазвичай”, — пояснила вона.
Натомість, як вважає демографиня, зараз за допомогою цифрових інструментів можна з’ясувати розселення людей на території країни.
Як вважає соціологиня, європейці через війну нарешті почали відокремлювати українців від росіян. Водночас вона сумнівається, що громадян України вже ідентифікують як частину європейського простору.
“Я не впевнена. Ймовірніше так, ніж ні. Принаймні вони [сприймають] нас як родичів, які ще не дуже виховані, не дуже освічені, але все-таки родичі, а отже, їх треба підтримувати”, — прокоментувала Лібанова.
