Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.
Відповідний наказ підписав Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
«Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті».
Леквар, лекварь – традиційне закарпатське сливове повидло, дуже густе, оскільки цілий день (і часто ще й ніч) його варять у мідних казанах чи тазиках на відкритому вогні до темно-синього, майже чорного кольору.
Окрім того, що сливовий леквар смачний, він ще й корисний. Споживання цього продукту лише позитивно впливає на здоров’я. Леквар дають навіть немовлят. Закарпатці впевнені, що леквар ще має й лікувальну дію. Зокрема, підвищує імунітет та підтримує організм, особливо у зимовий період. Допомагає леквар і при застудах та хворобах, пов’язаних з травленням.
Як готують леквар?
Відповідно до закарпатської традиції, перед початком приготування повидла господар будинку риє в саду яму для вогнища та встановлює зверху величезний казан. У казан засипають очищені від кісточок сливи і доливають трохи води. Варять повидло в казанах з міді протягом 20-30 годин, залежно від кількості сировини. Масу в котлі потрібно постійно помішувати, щоб вона не пригоріла. Слива виділяє сік, потім волога поступово випаровується, сливова маса стає щільною та тягучою. У готовому продукті зберігається вся користь фруктів. Щоб уникнути пригорання слив до дна котла, блюдо постійно помішують схожим на весло інструментом з дерева.
З 50 кг слив виходить 25 кг леквару, який розкладають у глиняні горщечки для зберігання. Якщо у скляних баночках повидло зберігається 2-3 роки, то у глиняних горщиках — до 10 років.
Раніше леквар готували лише зі слив. Сьогодні можна купити натуральний смачний леквар із черешень, полуниці, дині, яблука, винограду, кизилу, інших ягід та фруктів. На Берегівщині у селі Геча щороку проводять фестиваль леквароваріння, гостям якого пропонують також різноманітні варення, вина, ковбаси, мед та інші органічні продукти.