128 Закарпатська бригада розповіла про Героя Романа Жука: Щоб не довелося воювати дітям
Допис оприлюднила у соцмережі 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада
До початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Роман Жук був фотографом, відеографом, волонтером та активістом. Та вже 4-го березня 2022-го року він вступив до лав 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, взяв до рук зброю, а дружині сказав: «Щоб не довелося воювати моїм дітям».
26 травня Роман Жук загинув, виконуючи бойове завдання, але громадська екологічна організація Chysto.de, ініціатором створення, якої він був, живе й досі.
Восени 2020-го року Роман привіз свою родину на берег Вільшанського водосховища. З того часу, це місце назавжди залишилось у їхніх серцях. Разом з дружиною Оленою, вони прийняли рішення прибрати тонни сміття, яке десятиліттями накопичувалося на березі. За два роки вони провели 17 екопікнів, до яких долучилися люди з усієї України, з метою врятувати «Закарпатське море», і мріяли, що колись територія матиме природоохоронний статус.
Після смерті чоловіка Олена не відмовилась від спільної мрії і зараз, спільно з багатотисячною екородиною, продовжує боротися за те, щоб «Закарпатське море» стало заказником. Наприкінці жовтня разом з науковцями з Української Природоохоронної Групи вони подали клопотання щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення “Берег Закарпатського Моря” до Закарпатської обласної військової адміністрації і вже 15 грудня отримали підтримку депутатів:
«Ми щиро віримо, що вже весною зможемо зібратися на березі «Закарпатського моря» та провести нові екопікніки. В планах організувати заходи спільно із військовими 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади для родин військовослужбовців та поранених побратимів», — каже Олена.
Проєкт родини Жуків підтримують багато медійних людей та артистів. На березі Вільшанського водосховища допомагали прибирати: Hudaki Village Band, гурт Чаламада, Христина Шукаль, Аліна Паш, Соня Сафріюк, Марина Круть, Остап Дрівко, гурт Рокаш, гурт Анця, the Maneken, Алан Бадоєв, Наталя та Євген Синельникові.
«Віримо, що вже скоро зможемо створити ту країну, на яку заслуговує кожен, хто сьогодні боронить її зі зброєю в руках і кожен, хто мріяв про неї, віддавши власне життя за її майбутнє».
