«Красотуля» 128 Закарпатської бригади нещадно нищить окупантів
«Красотуля» — так із любов’ю називають гармаші однієї із окремих гірсько-штурмових бригад свою САУшку. Попри свій поважний вік, вона ефективно нищить окупантів.
— Машина швидко розгортається в бойове положення і так само швидко згортається, не підводить нас. Саме на «Красотулі» працюємо із травня минулого року, — розповів кореспондентам АрміяInform Микола, член екіпажу гармати. — Тоді ми також, як і зараз, займали позиції на Запоріжжі. Попередню нашу машину — «Ластівку» — ворог роздовбав, після того як її засік безпілотник. На щастя, увесь екіпаж вцілів, пише Армія Інформ.
Ситуація на ділянці, яку прикриває дивізіон зі своїх вогневих позицій, наразі більш-менш спокійна. Хоча бувають й доволі «гарячі дні», коли і цілей багато, але й у відповідь теж прилітає.
— Десь місяць тому противник намагався прорвати фронт, але ми відбили всі його спроби. Наразі відносне затишшя, — зазначив командир гармати Дмитро із позивним «Матрос». — Але, звісно, бувають і гарні результативні дні, коли вражаємо одразу по кілька «жирних» цілей.
Дмитро — хоч і не кадровий військовий, проте має неабиякий досвід. Чоловік був мобілізований у 2014-му, брав участь у боях за Дебальцевський плацдарм та на Луганщині. Після демобілізації проходив навчання під час польових зборів резервістів. Буквально із першого дня широкомасштабного вторгнення — на передовій. «Матрос» розповідає, що основними завданнями артилеристів є підтримка піхоти, ураження одиночних цілей на кшталт танків та техніки, знищення ворожих укріпрайонів і польових складів тощо. Працювали гармаші навіть по операторах БПЛА.
— «Гвоздика» — це 122-й калібр, відповідно в лінійці артилерії він найменший. Тому ми стоїмо одразу за піхотою, відповідно найпершими надаємо їй підтримку. Наша установка самохідна, тож швидко можемо зайняти вогневу позицію. Загалом маємо кілька позицій, із яких працюємо. В умовах сучасної війни вже ніхто не ставить 6-гарматну батарею в ряд, адже вона є гарною ціллю для ворога. Працюємо у «снайперському режимі» з однієї гармати, що дає дуже гарний результат завдяки нашим певним нововведенням, зокрема сучасному програмному забезпеченню та якісному захищеному зв’язку.
Командир акцентує на тому, що нині з однієї гармати українські захисники вражають ціль із 2-3 пострілів.
— Це дуже гарний результат, — говорить він. — Достатньо 3 снарядів, тоді як раніше, ще за радянськими нормативами, на ціль могло йти до 70-ти.
На щастя, здебільшого ворог не є таким самим влучним, як оборонці України. До того ж останнім часом у російських окупантів відчувається певний дефіцит снарядів.
—Коли ж росіянам підвозять боєприпаси, вони починають вести щільний вогонь по будь-чому без розбору, часто-густо по полях. Видно, бояться виїжджати, щоб не наразитись на нашу «контрбатарейку», тож просто хаотично луплять абикуди і тікають.
Єдине, що дошкуляє українським гармашам, — це ворожі БПЛА. Доводиться постійно уважно стежити за небом, а після пострілів — швидко та ретельно маскувати свою САУ. Водночас мотивації у богів війни більш ніж достатньо. Вони запевняють: у ворога немає жодних шансів.
— У нас у всіх одна мета — якнайшвидше знищити окупантів, вигнати їх з України та повернутись додому, до рідних і друзів, — говорить Дмитро.
— Нічого в росіян немає: ні духовності, ні віри. Живуть, як скотина, і здихають, як скотина, у нас на полях. Гарне добриво для нашої земельки, — додає Микола.
Фото та відео авторів.
