128 Закарпатська бригада розповіла, як застосовує американські міномети

Наша батарея однією з перших отримала цей міномет, — розповів командир взводу з позивним «Пегас». — Відповідно ми одними з перших поїхали на навчання до Німеччини. Під керівництвом американських інструкторів швидко освоїли М120, нічого важкого для нас не було.

Передплатіть газету ПОРАДИ на своїй пошті ❤️ індекс 91145 ❤️ реклама в газеті 067 666 90 90

Про це у соцмережі написала 128 Закарпатська бригада. Більше – у матеріалі Армія Інформ.

— Приціл! 

— Більше 5!

— Приціл більше 5!

— Кутомір… лівіше… 5!

— Наводимося!

— Постріл!

Мінометний розрахунок однієї з окремих гірсько-штурмових бригад  діє швидко та злагоджено. Встановлюють міномет, розкладають БК, наводяться за координатами. Постріл — умовна ціль противника знищена… 

https://youtube.com/watch?v=EgnCJCkCBSA%3Ffeature%3Doembed

Наразі підрозділ перебуває в резерві неподалік від передової. Попри це мінометники не відпочивають, а використовують будь-який слушний момент, аби відпрацювати та вдосконалити свої навички володіння американським мінометом М120.

На одному з таких умовних тренувань побували кореспонденти АрміяInform. 

— Наша батарея однією з перших отримала цей міномет, — розповів командир взводу з позивним «Пегас». — Відповідно ми одними з перших поїхали на навчання до Німеччини. Під керівництвом американських інструкторів швидко освоїли М120, нічого важкого для нас не було. 

«Пегас»

Українські воїни вже випробували американський міномет під час бойових дій на різних напрямках. Кажуть, що системою загалом задоволені. Єдиним незвичним моментом для українців стали натовські шкали, але до цього мінометники швидко призвичаїлися.

«Пегас» зазначає, що працювати з М120 набагато простіше та ефективніше, ніж із радянськими мінометами. Командир взводу виділяє такі його переваги, як фосфорне підсвічування шкал та міток, мінімальний спалах під час пострілу, зручну комплектацію БК, а також надійність, невибагливість і меншу вагу системи.

— Техніка дуже сподобалась. Ми можемо спокійно та безпечно для себе працювати вночі, не демаскуючи позицію, як це є з нашими мінометами, шкали яких доводиться підсвічувати ліхтариками. Понад усе боялись, що техніка буде вибаглива, але нічого подібного. Дуже зручна комплектація БК — повністю споряджений постріл, який потрібно лише дістати з упаковки й закинути в ствол. На відміну від радянських, де нарізно йдуть міна, підривник, порох. Окрім того, великим плюсом є менша вага цих мінометів, що дає змогу швидше розгорнутись та згорнутись на позиціях. Ну і, звісно, позитивно позначається на стані здоров’я наших захисників, яким не доводиться тепер зривати спину. 

Свої завдання — знищення піхоти, укріплень, техніки, мінометів противника, а також ведення загороджувального вогню — підрозділ «Пегаса» виконує з перших днів широкомасштабного вторгнення. Воювали на Запорізькому, Донецькому, Херсонському напрямках. Пригадуючи початок великої війни на Запоріжжі, командир взводу розповідає: «нам пощастило, що окупанти дуже погано проводили розвідку й навіть не підозрювали, скільки українців їм тоді протистояло». Також «Пегас» говорить, що на кожному напрямку ворог застосовує різну тактику. 

— Наприкінці лютого минулого року наші сили були нечисельні та розосереджені, а росіяни йшли концентрованими клинами. Але ми настільки інтенсивно й щільно «огризались», що противник думав, що їм опираються серйозні війська. Завдяки цьому ми виграли час і дочекались підходу інших підрозділів. Тоді ж нам було найважче, адже хоч і неприцільно, але дуже масовано, активно та довго ворог використовував артилерію. 

На Херсонському напрямку основним ворогом мінометників також була арта, яка вже наводилась з «Орланів» і працювала більш точно, хоч і не так щільно. Але до неї додалась авіація. Тож попервах хлопцям було доволі важко. На Донеччині ж противник проводив нескінченні піхотні штурми. Тож на кожному напрямку — своя специфіка роботи. Водночас основний принцип роботи — швидко розгорнутись на позиції, навестись, влучно відпрацювати по координатах і швидко поїхати — залишається незмінним. І дотримуватись його з американським М120 легше. 

Тим більше, коли для переміщення міномета використовується американський спеціальний причіп М326 Mortar Stowage Kit, який значно підвищує мобільність і фактично робить його самохідним. Змонтована на причепі високоавтоматизована система суттєво спрощує встановлення та демонтаж повністю зібраного міномета на полі бою, виконуючи за військовослужбовців фізично виснажливу роботу. Як зазначають самі воїни, вона значно економить час та підвищує живучість мінометного розрахунку. Також М326 є доволі універсальним рішенням, оскільки для її перевезення можна використовувати різні транспортні засоби.

— Зараз, поки на нашому напрямку ведуться бойові дії меншої інтенсивності, маємо час навчити як нових людей, які нещодавно прийшли в підрозділ, так і тренувати тих, хто вже має досвід. Зараз ми вже велика сила, яка щохвилини працює на Перемогу!

ЗакарпатПост