Страсний тиждень: Великий вівторок
У Великий вівторок Господь закликає нас до духовного пильнування і робить це через притчи.
Одна з них розповідає про мудрих і нерозумних дів, що очікували на прихід Жениха. Господь застерігає брати приклад з розсудливих дів, що приготували достатньо олії для очікування, і їхні світильники, зрештою, не згасли, коли Жених прийшов пізно вночі. Основна думка цієї притчі закарбована в словах Христа: «Пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде!».
Інша притча – про таланти – вчить, що ми не маємо права закопувати в землю, але мусимо примножувати, вкладаючи Божі дари в щоденне життя та отримуючи плід духовний.
Саме у Великий вівторок Христос пророкує зруйнування Єрусалима і змальовує Страшний Суд, головним критерієм на якому будуть справи нашої любові до ближнього, у відношенні до якого ми проявлятимемо наше справжнє ставлення до Христа: «Так, як зробили одному з малих цих, Мені зробили».
Нагадуючи про неминучість кінця цього світу та приходу Судного Дня, Господь застерігає нас у Великий Вівторок такими словами: «Зважайте на себе, щоб серця ваші не обтяжувалися обжерливістю, пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не застав вас несподівано. Бо він, немов сітка, захопить усіх, що живуть по всій землі. Тож пильнуйте повсякчасно і моліться…».
