«У перервах між бойовими завданнями прямо на позиціях готую для хлопців різні страви – деруни, млинці, навіть шашлик на сковорідці…», – Бейло, солдат артилерійського підрозділу
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада продовжує серію розповідей про захисників і захисниць бригади.
Сьогодні в рубриці «Історії з фронту» знайомство з солдатом артилерійського підрозділу на ім’я Бейло.
– Я контрактник, але спочатку кілька років служив у іншій військовій частині. Потім однокласник порадив піти в 128 гірсько-штурмову бригаду, і я підписав контракт у кінці 2021 року, за кілька місяців до початку повномасштабної війни.
Наш екіпаж постійно виїжджає на вогневі позиції, особисто я відповідаю за підготовку машини й заряджаю гармату. На бойових завданнях бувають небезпечні моменти (якщо нас засікає ворог), від цього ніхто не застрахований. Тоді швидко міняємо позицію, ховаємося в ями, які самі копаємо. На перших порах було дуже страшно, але я призвичаївся.
Минулого року загинув мій колишній однокласник, і я зрозумів, що мушу служити як він. Став упевненішим у собі, краще зрозумів своє призначення.
А в перервах між бойовими завданнями готую для хлопців смачні страви – це моє давнє хобі. Роблю все прямо на позиціях, для цього ми купили газовий балон і влаштували польову кухню. Найпопулярніші страви – борщ і картопляне пюре, але нерідко готую щось менш традиційне, наприклад деруни чи млинці. Щодо меню завжди раджуся з хлопцями, стараюся урізноманітнювати його. Чи смачно виходить? Скажу так, що відходів у мене ніколи не буває. Навіть така банальна страва, як макарони з м’ясом, виходить смачною. Тому що я завжди беру з собою свіже, а не консервоване м’ясо, і вмію його приготувати так, що воно не сухе, а тане в роті. Зрідка на замовлення хлопців роблю шашлик, причому не на вогні, а на сковорідці. Відкритий вогонь на позиціях розкладати не можна, щоб не демаскувати себе. Ще дуже люблю пекти різні торти, але, на жаль, тут можливостей для цього немає.
Минулого місяця в мене був ювілейний день народження – 30 років. То я приготував смачний обід, який включав салат із ананаса. А найкращим подарунком для мене стало побажання товаришів – наступний день народження відзначити дома в Ужгороді в колі сім’ї.
