6 січня Свята Православна Церква святкує Хрещення Господнє – Богоявлення
Це свято у перших віках християнства вважалося збірним, бо містив у собі більше подій з життя Ісуса Христа, які свідчили про Його Божество.
У давнину на Богоявлення відбувалося хрещення оглашених. Новоохрищених називали просвіченими. Богоявлення звалося просвіченням, празником світел. Св. Григорій Богослов (Ж389) своїй проповіді на Богоявлення дає таку назву: “Слово на святі світла явлінь Господніх”.
Св. Августин (Ж430) говорить у своїй проповіді: «Сьогодні Бог… хрещенням у Йордані освятив води для обнови людського роду».
Празник Богоявлення, крім празника Пасхи і Зішестя св. Духа, належить у Православній Церкві до найстарших. Його почали святкувати ще наприкінці ІІ століття.
Свято Господнього Хрещення ставить нам перед очі одну з найбільших і найглибших правд нашої святої віри – таїнство Пресвятої Трійці. При Христовім Хрещенні ясно об’явилася Пресвята Трійця, яка посвідчила про Його Божество.
Св. Григорій Богослов говорить: «Бог ділиться, так би сказати, нероздільно, і лучиться розділено, тому що Божество є єдине в Трьох і одне є Три, в котрих Божество, або, точніше кажучи, котрі є Божеством».
Св. Іоан Золотоустий: «Наша віра – трон душі, основа життя, безсмертний корінь. Животворний корінь віри – Отець, нев’януча гілка – Син, безсмертний плід – Дух Святий, – Трійця проста, нескладна, невимовна, незбагненна, нероздільна за схожістю, достойністю, дією, Божеством і величчям; роздільна ж – за Особами та іменами, але Єдиносущна по суті і силах. Трійця існує споконвіку, не від початку одержала буття, Вона – безпочаткова, вічна, нестаріюча, безсмертна, нескінченна».
Коли Ісусові виповнилось тридцять років і настав час вийти Йому до людей зі своєю наукою, Він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Наступного дня Іоанн побачив Ісуса, що до нього йшов, і сказав: “Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! Це той, що про Нього казав я: “За мною йде муж, що переді мною Він був, бо був перше, ніж я. І не знав я Його; та для того прийшов я, хрестивши водою, щоб Ізраїлеві Він з’явився”. І свідчив Іоанн, промовляючи: “Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зостався на Ньому. І не знав я Його, але Той, Хто хрестити водою послав мене, мені оповів: “Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому,- це Той, Хто хреститиме Духом Святим”. І я бачив, і засвідчив, що Він – Божий Син!” (Іоанн. І, 29 – 39).
Охрестившись, Ісус зразу ж вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іоанн Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І голос почувся з неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матв. III, 16 – 17). Ця подія відкриває нам, що Бог є єдиний у трьох особах. Свято на шостий день січня називають Хрещення Господа і Богоявлення, бо при Хрещенні Христа Спасителя було з’явлення Пресвятої Трійці, а також урочисте з’явлення Божества Спасителя, який всенародно розпочав Своє відкрите служіння в ім’я визволення світу. Божество Спасителя явлено було при хрещенні Його і народу, і Іоанну Хрестителю.
За словами святого Амвросія Медіоланського, день Хрещення Господа названий Богоявленням тому, що в цей день Господь явився не лише для того, аби Його побачили, а для спасіння людей. Святий Золотоуст говорить, що не той день, в який народився Спаситель, має бути названий Богоявленням, а той, в який Він хрестився. До дня Хрещення Христос був невідомий народу. Тому Богоявленням називають не той день, в який Христос народився, а той, в який хрестився. Народ не знав Його і не розумів, хто Він, почувши, що говорить Іоанн Хреститель: «Я водою хрещу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте (Іоанн. І, 26). І що дивного, якщо інші не знали, коли і сам Хреститель не знав Його до того дня» (Іоанн. 1 – 33).
Святкування Богоявлення відносять до часів апостольських. У IV ст. Святі Отці Церкви Григорій Богослов, Григорій Нісскій, Амвросій Медіоланський, Іоанн Золотоуст, Августин та інші залишили нам свої високі повчання, які й зараз чуємо під час свята Богоявлення. У день Богоявлення, після літургії, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа у Йордані Церква проводить велике освячення води на річках, озерах, у джерелах, колодязях. А саме місце, куди йдуть віруючі від церкви на освячення води, називають Йорданою. Богоявленську воду Церква використовує для окроплення храмів, помешкань та інших споруд.