25 січня за юліанським календарем – день пам’яті святої мучениці Тетяни
Свята мучениця Тетяна народилася в знатній римській сім’ї – її батько тричі обирався консулом. Він був таємним християнином і виховав дочку відданою Богові і Церкві. Досягши повноліття, Тетяна не вийшла заміж і всі свої сили віддала Церкві. Вона була поставлена діаконісою в одному з римських храмів і служила Богові, постячись й молячись, доглядаючи за хворими та допомагаючи нужденним. Свою праведність Тетяні належало увінчати вінцем мучеництва.
Коли Римом почав правити шістнадцятилітній Олександр Север (222 – 235), вся влада зосередилася в руках лютого ворога і гонителя християн Ульпіана. Кров християнська полилася річкою. Схоплена була і діаконіса Тетяна. Коли її привели в храм Аполлона, щоб примусити принести жертву ідолу, свята помолилася – і раптово відбувся землетрус, ідола розтрощило на шматки, а частина храму обрушилася і придавила жреців і багато язичників. Тоді стали бити святу діву, викололи їй очі, але вона терпіла все мужньо, молячись за своїх мучителів, щоб Господь відкрив їм духовні очі. І Господь послухав молитву Своєї угодниці.
Катам відкрилося, що чотири ангели оточили святу і відводили від неї удари, зокрема вони почули голос з Неба, звернений до святої мучениці. Всі вони, вісім чоловік, увірували у Христа і припали до ніг святої Тетяни, просячи відпустити їм їх гріх супроти неї. За сповідання себе християнами вони були піддані тортурам і страчені, прийнявши хрещення кров’ю. На інший день святу Тетяну знову віддали на муки: її оголили, били, стали різати бритвами її тіло. Мучителі знемогли і заявили, що хтось невидимий б’є їх самих залізними палицями, дев’ять з них тут же померли. Святу кинули до в’язниці, де вона молилася всю ніч і з ангелами оспівувала хвалу Господню.
На світанку святу Тетяну знову привели на суд. Уражені мучителі побачили, що після стількох страшних мук вона з’явилася абсолютно здоровою і ще більш сяючою і прекрасною, ніж раніше. Її почали умовляти принести жертву богині Діані. Свята зробила вигляд, що згодилась, і її привели до капища. Тетяна перехрестилася і стала молитися – раптом пролунав приголомшливий удар грому, і блискавка спопелила ідола, жертви і жреців. Мученицю знову жорстоко катували, а на ніч знову кинули до в’язниці, і знову до неї з’явилися ангели Божі і зцілили її рани.
Наступного дня святу Тетяну привели в цирк і випустили на неї голодного лева; звір не торкнувся святої і став покірливо лизати її ноги. Лева хотіли загнати назад до клітки, і тут він розтерзав одного з мучителів.
Тетяну кинули у вогонь, але і вогонь не пошкодив мучениці. Язичники, думаючи, що вона чародійка, обстригли їй волосся, щоб позбавити її чарівної сили, і замкнули в храмі Зевса. Але силу Божу не можна відняти. На третій день прийшли жреці в оточенні натовпу, готуючись принести жертви. Відчинивши храм, вони побачили стертого на порох ідола і святу мученицю Тетяну, що радісно закликала Ім’я Господа Ісуса Христа.
Всі тортури були вичерпані, їй ухвалили смертний вирок, і мужня страждальниця була усічена мечем. Разом з нею, як християнин, був страчений і батько святої Тетяни, що відкрив їй істини віри Христової, пише rivne-cerkva.rv.ua
