Велика Субота: день тиші й очікування
Весь цей день Плащаниця, яка зображує Тіло Христове, покладене в гроб, знаходиться посередині храму, і саме перед нею приймають віруючі Святе Причастя.
Церква закликає не витрачати цей ранок на житейські турботи, натомість відвідати богослужіння, аби святкування набуло свого справжнього, духовного змісту для кожного з нас.
Вранці в суботу всі вірні збираються до храму, щоб прославити Спасителя за те, що Він Своїми Стражданнями та Смертю знову відкрив нам двері Раю.
Після цього християни розходяться по домівках в очікуванні опівночі, щоби знову зібратися разом перед Престолом Божим вже під час Пасхального Богослужіння.
Цей день у Церкві є днем тиші й очікування. Для учнів Христа то був день великого випробування. Згідно з Традицією, апостоли розбіглися по смерті Ісуса, а єдиною людиною, хто витривав у вірі, була Богородиця. Тому кожна субота у Церкві стала марійним днем. У суботу по заході сонця вже починається Великдень. Після хресної смерті й покладення до гробу згадується сходження Ісуса у відхлань («до пекел», але не в пекло у його нинішньому розумінні).
Пасхальна ніч і Неділя Воскресіння Господнього – це найбільші християнське свята, перший день тижня, який ми урочисто відзначаємо в кожну неділю протягом року. Апостоли святкували тільки Великдень і кожну неділю, яка, власне, є пам’яткою Пасхальної Ночі.
