Електронних повісток через електронні кабінети не буде, – Веніславський
Чи будуть вносити зміни в закон про мобілізацію, як діятиме бронювання, за яких умов можуть затримувати військовозобов’язаних та доправляти в ТЦК і чи запровадять електронні повістки – в інтерв’ю РБК-Україна розповів член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський.
Уже понад три тижні як набув чинності новий закон про мобілізацію. Чоловіки віком від 18 до 60 років, згідно з ухваленими змінами, мають впродовж 60 днів – до 16 липня оновити свої військово облікові дані. Паралельно Кабмін минулого тижня фіналізував постанову, яка передбачає категорії підприємств та організацій, що отримають право на бронювання від мобілізації.
– Чи співпадає позиція Ради з тою позицією, яка викладена в постанові Кабміну щодо бронювання?
– Судячи з того анонсу, який робив заступник міністра економіки Ігор Фоменко, концептуально ті речі, які були принципово важливі для членів комітету і які ми хотіли побачити в постанові про бронювання, дотримані. Підприємства оборонно-промислового комплексу, енергетичні підприємства можуть бути до 100% заброньовані.
– У якому форматі була залучена Рада до розробки механізму бронювання?
– Коли ми розглядали на комітеті законопроект про мобілізацію, за участю і представників Міністерства оборони, і Міністерства економіки, і Міністерства фінансів, і Міністерства освіти та науки, ми обговорювали і визначали концептуальні рамки, які потім мали бути дотримані в новій постанові щодо критеріїв бронювання.
Зараз, наприклад, найбільш чутлива дискусія була з приводу бронювання працівників органів Національної поліції і Державної служби з надзвичайних ситуацій. На засіданні комітету ми звертали увагу, що варто віднести поліцію з категорії тих, хто має право на відстрочку, в категорію тих, хто має бути заброньований. Але при цьому вони мають бути 100% заброньовані. Ми на комітеті дійшли згоди, що не можна посилювати Збройні сили за рахунок діяльності Нацполіції, яка забезпечує таку важливу складову нацбезпеки як правопорядок і боротьба зі злочинністю. Тому ми наполягали, що це має бути 100%.
Про працівників ДСНС ми не вели дискусії. Але Кабінет міністрів України, і міністерства, які були задіяні, запевняли нас, що Державна служба з надзвичайних ситуацій підпадає під дві категорії, які передбачені для бронювання.
– Те, що дозволять бронювати не 100%, а до 90% працівників ДСНС та поліції – прийнятно для Ради?
– Думаю, це прийнятно, оскільки в Національній поліції, як і в Державній службі з надзвичайних ситуацій, працюють не лише власне поліцейські чи рятувальники, а й інші державні службовці, допоміжний персонал. І якщо вони не є критично важливими для функціонування цих органів, то я не бачу проблем для того, щоби вони були мобілізовані. Але це вже буде визначатися в процесі відповідної комунікації між Міністерством внутрішніх справ і Міністерством оборони, Міністерством економіки.
– Як, згідно з новими правилами бронювання, буде визначатися, чи критично важливе приватне підприємство чи ні?
– У нас немає жодної різниці між державним і приватним підприємством. Якщо з точки зору конкретного міністерства, до предмета відання якого відноситься діяльність цього підприємства, воно буде визнано критичним, то працівники цього підприємства будуть мати право на бронювання. Причому в тих обсягах, яких передбачено цією постанови. Тобто постанова не розмежовує, що в енергетичній сфері лише державні або комунальні підприємства мають право на 100% бронювання. Мають право і приватні підприємства, які займаються енергетичним обладнанням, відновленням енергетики, фортифікаційними спорудами тощо.
Але конкретний перелік підприємств, які є критично важливим, буде визначати конкретне міністерство і подавати цю інформацію до Міністерства економіки. Коли ми говоримо про підприємство ВПК, то ключовими речами є наявність державних контрактів на виконання тих чи інших робіт, продукції, тих чи інших зразків озброєння, боєприпасів тощо. І діючий контракт дає підстави разом з іншими обставинами, говорити про те, що це підприємство буде критично важливим.
– Наприклад, мережа продуктових супермаркетів – як вона дізнається, чи вона підпадає під критерії бронювання чи ні? Їй потрібно звернутись до відповідного міністерства?
– Підприємство звертається до відповідного міністерства, демонструє, що воно підпадає під ті критерії, які ми передбачили і в законі, і зараз – постановою Кабінету міністрів. А далі міністерство перевіряє і вносить це підприємство до переліку критично важливих, що є підставою для подальшого бронювання працівників в тих обсягах, які визначені постановою.
Але ми звертали увагу під час роботи над законом про мобілізацію, що не можуть бути ситуації, коли працівники торговельних супермаркетів – наприклад, прибиральники – на 100% заброньовані. Тому що є низка посад на підприємстві, які не є критично важливі для його функіцонування. По-друге, є багато професій, які можуть бути заміщені або не військовозобов’язаними, або жінками.
Тому ми звертали увагу Кабінету міністрів, Міністерства економіки, щоб таких випадків, які матимуть соціально негативну реакцію не допускати і щоб не було таких зловживань.
– Чи правильно я розумію, що окремі підприємства будуть мати можливість забронювати 100% військовозобов’язаних, а окремі – до 50%?
– Абсолютно правильно. Це залежить від того, до якої сфери відноситься те чи інше підприємство. Якщо ми говоримо про сферу ОПК, енергетичний комплекс, критичну інфраструктуру, то там може бути заброньовано до 100% військовозобов’язаних.
– Чи буде бронювання для підприємств, які здійснюють міжнародні перевезення?
– Вони точно будуть заброньовані, питання лише в обсягах бронювання. У нас на засіданні Верховної ради під час години запитань до уряду називали кількість підприємств, які займаються вантажними і пасажирськими міжнародними і внутрішніми перевезеннями – їх десятки тисяч. Треба дуже виважено підходити для того, щоби, з одного боку, не втратити можливість функціонування таких підприємств. З іншого – залишити можливість поповнювати наші Збройні Сили і Сили безпеки і оборони.
– Чи відмовились в Раді та уряді від ідеї економічного бронювання?
– Під час години запитань до уряду в п’ятницю це було одним із питань від народних депутатів. На нього відповідав і міністр економіки, і міністр фінансів, і заступник міністра економіки, і прем’єр-міністр України.
Питання щодо економічного бронювання розглядається. Воно з точки зору багатьох представників виконавчої влади є актуальним, але якихось вже напрацьованих алгоритмів, які б нам дозволили сказати, що воно буде запроваджено, наразі немає. Ба більше, я не можу сказати, що це питання, яке, скажімо, абсолютно безболісно пройде у парламенті. Це дуже сенситивне питання, воно має дуже багато наслідків з точки зору соціальної справедливості та відповідності Конституції. Тому я не думаю, що в дуже короткостроковій перспективі це питання буде вирішено.
Наприклад, як я вже неодноразово говорив, на мою думку, це може не відповідати Конституції України, тому що буде порушено принцип рівності. Наші колеги з комітету економічного розвитку вважають, що це потрібно, тому що економіка потребує підтримки. І запровадивши економічне бронювання, ми дамо стимул для розвитку економіки, що, в свою чергу, буде забезпечувати надходження податків, за які ми будемо закуповувати зброю, виплачувати заробітну плату та грошове забезпечення наших військових.
Це питання дуже складне, неоднозначне, але говорити про те, що вже є якісь ідеї, як його вирішити, на даний момент я не можу.
– З 18 травня набув чинності новий закон про мобілізацію. Чи почали в ньому проглядатися якісь прогалини, недоліки чи нюанси, які потребуватимуть внесення додаткових змін або до цього закону, або загалом до чинного законодавства про мобілізацію?
– Наразі якихось кричущих проблем з цим законом немає. Був єдиний момент. Ми в законі не врахували нюанс щодо підприємств, які підпадають під критерії бронювання, але ще не встигли забронювати своїх працівників. Це, наприклад, підприємства, зокрема в сфері військово-промислового комплексу, критичної інфраструктури, залізничного транспорту, енергетики. Для того, щоб забронювати їхніх працівників, вони мають уточнити свої військово-облікові дані. А далі їм абсолютно законно приходять повістки, оскільки в них ще на сьогодні немає броні. Вийшло дещо замкнене коло.
Цю проблему має вирішити електронне бронювання в “Дії”: коли непотрібно буде йти до ТЦК та СП, а підприємство, що має підстави забронювати працівників, просто подає список в “Дію”. Він верифікується з Пенсійним фондом, з Фондом соціального страхування. Вони підтверджують, що працівники працюють саме на цьому підприємстві, що за них сплачуються внески до Пенсійного фонду, до Фонду соціального страхування. І після верифікації зразу в системі “Оберіг” фіксується, що ці громадяни є заброньованими. І після цього військовозобов’язані заброньовані працівники оновлюють свої дані і ніяких повісток вони не будуть утримувати.
– У яких випадках представники ТЦК мають право затримувати осіб та доправляти їх до ТЦК та СП для оновлення військово-облікових даних до 16 липня?
– Працівники ТЦК та СП не мають права затримувати людей. Право на затримання людей мають тільки працівники Національної поліції. Просто для оновлення військово-облікових даних – ні. Але якщо під час перевірки документів з’ясувалось, що громадянин України перебуває в розшуку – тобто він вже мав бути мобілізований, йому приходили повістки тощо – то представники Національної поліції можуть затримати і доправити цю людину до відповідних підрозділів ТЦК та СП. І тут без різниці – до чи після 16 липня.
– Чи мають право працівники ТЦК та СП затримувати окремих осіб і доставляти їх на проходження ВЛК і одразу мобілізовувати?
– Доставляти примусово до ТЦК та СП або на ВЛК можуть лише громадян, які перебувають в розшуку. В розшук їх оголошує Національна поліції на підставі того, що вони ігнорують повістки чи вимоги ТЦК та СП з’явитись. І примусово доправляти людей до ТЦК та СП, знову ж таки, можуть лише працівники поліції. Тобто працівники ТЦК та СП не мають права діяти примусово без працівників поліції. Якщо вони діють разом з працівниками поліції, то це, в принципі, в рамках закону.
– Чи є в планах уряду або парламенту ініціювати збільшення цього 60-денного терміну для оновлення військово-облікових даних?
– На даний момент, я думаю, жодних підстав, щоб збільшувати цей термін, немає. Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко надала нашому комітету статистику, згідно з якою з 18 травня по 3 червня свої дані оновили понад 1,5 мільйона українців. З них 1,3 мільйона зробили це через “Резерв+”, 117 тисяч – через ЦНАПи, 90 тисяч – через ТЦК та СП. Тобто така динаміка дозволяє бути впевненим, що якщо громадяни хочуть – то вони мають усі можливості вчасно оновити свої військово-облікові дані. Тобто динаміка не вказує на необхідність продовження цього строку.
– Чи є в планах уряду або парламенту запровадити електронні повістки, наприклад, в цьому додатку “Резерв+”?
– Це питання ми обговорювали і дуже дискутували над ним під час роботи над законопроектом про мобілізацію. І кінцева позиція була консенсусна – електронних повісток через електронні кабінети не буде.
– А направлення на ВЛК?
– Ми не регламентували в законі про мобілізацію можливість направлення через електронний кабінет будь-яких повідомлень чи направлень на ВЛК. Тому з точки зору закону направляти на ВЛК через електронні засоби комунікації не можна.
УЛЯНА БЕЗПАЛЬКО
