23 червня – День Святої Трійці, П’ятидесятниця
В народі Трійцю ще називають Зелені свята або П’ятидесятниця на честь Святого Духа, адже її завжди святкують на 50-десятий день після Великодня.
В католицизмі свято Трійці вважається найважливішим, адже вказує на триєдність Бога. У 2024 році християни західного обряду відзначали Трійцю 19 травня.
Християни східного обряду, тобто православні і греко-католики, цього року відзначають Трійцю 23 червня.
В Україні Трійця є офіційним державним святом. Зазвичай наступний понеділок після Трійці також є вихідним днем. Проте через воєнний стан додаткового вихідного у 2024 році в українців не буде.
Після Різдва і Воскресіння Христового свято Тройця належить до найбільших свят церковного року. Святковий день Святої Тройці називається П’ятидесятницею тому, що зішестя Святого Духа на Апостолів сталося в п’ятидесятий день після Воскресіння Христового.
Свято пов’язане із старозавітним юдейським святом, так само, як і новозавітна Пасха пов’язана із Пасхою старозавітною. За легендою, у п’ятдесятий день після виходу народу ізраїльського із Єгипту, Бог на горі Синай дарував людям Закон. І так само в п’ятдесятий день після Воскресіння Христового сталося народження Церкви. Тому цей день, День Святої Трійці, День П’ятидесятниці, також називають і Днем народження Церкви.
В цей день на апостолів та учнів Христових зійшов Дух Святий, той Дух, сходження якого обіцяв Христос ще перед Своїми стражданнями в Гефсиманському саду: «Краще для вас буде, коли Я піду до Отця і прийде Утішитель – Дух істини, якого пошлю від Отця». І ось, коли Господь вознісся на небеса, він послав Свого Святого Духа на учнів і апостолів. Власне, звідси пішла назва свята – День Святої Трійці. (День трьох проявів, ликів Всевишнього – у вигляді Бога-Отця, Бога-Сина і Святого Духа).
Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб в році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками.
Від VII ст. зберігся опис найдавнішого чину богослужіння П’ятидесятниці в Ієрусалимському канонарі (Статуті) грузинською мовою. Цей чин має такі ж літії, які описані в Сильвії, і в них даються зародки сучасних трьох уклінних молитов, що читаються нині на святковій Вечерні. У Статуті Великої Константинопольської церкви (IX ст.) є повний чин богослужіння на день П’ятидесятниці для Східної Церкви. Це одне із найурочистіших богослужінь у році, має ті самі особливості, що і богослужіння Великодня і Різдва Христового.
Особливу урочистість додавав святу П’ятидесятниці звичай древньої Церкви робити в цей день хрещення оголошених. У IV ст. Василем Великим були складені уклінні молитви, що читаються на святковій Вечерні, що з’єднується з Літургією.