Сьогодні минає 4 роки, як відійшов у вічність єпископ Мілан Шашік
Єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан Шашік помер 14 липня, не доживши два місяці до 68 років.
4 липня 2020 року, єпископ Мілан Шашік повернувся до дому Небесного Батька. Велика та харизматична особистість Мукачівської греко–католицької єпархії в 21 столітті.
«Душпастир надзвичайно обдарований духовно, інтелектуально, емоційно, з почуттям гумору, з великим і люблячим серцем та світла людина з феноменальною пам’яттю. Невтомний борець за справедливість та збереження природи Карпатських гір.
Страшна звістка про його раптову смерть стала великим шоком для всіх священників та вірників не лише Закарпаття та України, але і за кордоном, адже єпископ Мілан був добре відомим у Західній і Східній Європі та Америці.
Він народився 17 вересня 1952 року в Леготі (Словаччина) у побожній римо-католицькій сім’ї. Святу Тайну миропомазання отримав від єпископа Амброзія Лазік (Ambr?z Laz?k), який посідав тоді єпископський титул “Апійський”. Цікаво, що цей самий титул “Апійський” посідав перед ним блаженний Теодор Ромжа, якого в 1947 році отруїла та брутально вбила комуністична влада. Це був один із перших знаків Божого провидіння для єпископа Мілана та його майбутньої місії в Україні та на Закарпатті.
У 1971 році він був таємно прийнятий до місійної монашої спільноти св. Вінкентія де Поль (лазаристи). Ця монаша спільнота проводить свою діяльність вже багато століть під знаком допомоги знедоленим, бідним та обділеним. І саме ця харизма служіння хворим та бідним стала головною справою життя єпископа Мілана. Про це свідчить не тільки його єпископське кредо: “Послав мене благовістити вбогим” (Лк. 4,18), але і вся його діяльність у Мукачівській греко-католицькій єпархії і не тільки.
Після рукоположення в священника 6 червня 1976 року працював на різних римо-католицьких парафіях у Словаччині і, будучи молодим священником, молився щодня спеціальну молитву за свободу та легалізацію церкви в Україні. Часто згадував, що та молитва знаходилась постійно в його бревіарії (молитвослов), а 1989 року дивним чином кудись зникла і він ніде не міг її знайти.
Великий вплив на єпископа Мілана мало навчання в Римі (1990 – 1992), де він здобув не тільки хорошу освіту та вивчив мову, але і важливий досвід вселенськості Церкви. Цей досвід та знання він вміло використовував під час праці в Апостольській Нунціатурі в Києві протягом шести років, будучи помічником та перекладачем Нунція Антоніо Франко», – написав в пам’ять про владику, о. Михаїл Фетько, священник Мукачівської-греко-католицької єпархії.
Четверту річницю смерті Владики Мукачівської греко-католицької єпархії вшанують літургією в Ужгородському кафедральному соборі.
За бажанням самого Владики його поховали у крипті собору. Надмогильний пам’ятник з білого мармуру був виготовлений за кошти вірян ужгородським скульптором Петром Сорвошем.
За період свого служіння в Ужгороді він освятив 140 храмів і каплиць, висвятив 156 нових єпархіальних священиків. У 2009 році йому присудили високе звання почесного громадянина обласного центру. Має численні відзнаки від Папи Римського та уряду України.
