Чому на Закарпатті не варто косити газони, – пояснюють науковці
Останнім часом довкола косіння трави у містах точаться жваві дискусії. Зазвичай ми всі критикували комунальні служби, коли в місті велика трава і вчасно не скошена. Утім зараз учені більше схиляються до думки, що цього робити взагалі не потрібно.
Мова йде про те, що багаторічні або самопосівні рослини можуть самі засіювати територію, вони витриваліші, їх не потрібно сіяти і вони не потребують ретельного догляду.
Наразі багато європейських країн вже працюють саме за такими стандартами. Передусім вони спрямовані на різнотрав’я вздовж доріг, де багато пилу і вихлопів автомобілів. Адже свіже повітря місту дає не асфальт, не бруківка, не бетонні будівлі, а саме зелені насадження.
У нас, на Закарпатті з озелененням є чималі проблеми. Передусім це стосується недостатньої висадки дерев, хоча край і лісистий. Але в містах, зокрема в Ужгороді, зелені недостатньо. Мало цього добра і в Мукачеві. А в Хусті взагалі весь центр засаджено низькорослими декоративними райськими яблучками і в спеку там ніде сховатися.
Але повернемося до трави. Як запевняють вчені, частота покосів істотно впливає на водний баланс. Тобто посуха влітку провокується не лише вирубками дерев, але й скошуванням трави вздовж річок. Цю проблему в Ужгороді ми маємо вже багато років.
Чим частіше проводиться викошування, тим більше послаблюється коріння рослин. Тобто після косіння вся сила рослини йде у відновлення надземної частини. Наприклад, у результаті експерименту було встановлено, що мітлиця звичайна, яку викошували щотижня, мала коріння на 75% менше, ніж та, яку не викошували взагалі. Менша коренева система затримує менше води, а це призводить до погіршення водного балансу, а інколи – до спустошення території. Зазвичай, саме рослини бережуть землю від пересихання, вивітрювання, випаровування, випалювання. Чим більше пересушена земля, тим важче потім її відновити. Земля яка спеклася, не пропускає воду чи робить це дуже повільно. Коли після тривалої посухи починається злива, земля не може в достатній мірі вбирати в себе воду, що призводить до підтоплень або надмірного перевантаження міських дощоприймачів.
Наразі трава в Ужгороді пожовкла, знесилена, прив’яла, ніби це не початок літа, а кінець осені. Із бур’янами боротися слід, скажімо, із борщівником, але чи варто викошувати абсолютно всі трави? Звісно, така інформація не одразу сприймається суспільством, адже роками нас привчали до того, що трава для того, щоб її коси. На луках – можна…. Але в містах і так природньої свіжості бракує. Тому висновки для себе усе ж зробити варто.
ГО ФОРЗА днями зробила з тепловізором заміри, для того, щоб зафіксувати в чітких цифрах, серед якого температурного діапазону ми переміщуємося у ці літні дні.
Заміри проводили у обідній пік – з 13:30 до 14:30 на відрізку Слов’янська-Київська набережні та пл. Б. Хмельницького в Ужгороді.
Отож, беріть на замітку:
асфальт на сонці 59,2°С у тіні 34,5°С
бруківка на сонці 57,3°С у тіні 41,4°С
совбур дерева на сонці (переважно кроноване) 62,1°С у тіні 32,7°С
лавиця на сонці 66,8°С у тіні 36,3°С
Рекордним 70,5°С виявилося покриття скейт-майданчика на пл. Б.Хмельницького, біля якого завжди повно дітей, а поруч немає затінку.
Звісно, на тепмературу впливає багато факторів, не лише сонце, а й властивості матеріалу, але беззаперечно кращого природнього кондиціонера, ніж дерево з розлогою кроною годі й шукати!
